6 січня під час брифінгу в Будинку Уряду заступник Міністра фінансів Денис Фудашкін детально роз’яснив особливості введення місцевого податку на нерухоме майно. Урядовець зазначив, що з цього року саме місцеві громади вирішуватимуть, які ставки для нього будуть діяти та чи взагалі потрібен їм податок на нерухомість.
«Верховною Радою не встановлюються ставки оподаткування нерухомості, встановлена виключно верхня межа, за якою може оподатковуватися нерухомість. Фактично Верховною Радою передано місцевим громадам усі повноваження по встановленню ставок залежно від типів об’єктів, від зон розташування», — пояснив Денис Фудашкін.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Так, визначено лише максимальну ставку, яка може бути встановлена, і складає вона 2% від мінімальної заробітної плати або 24 грн. На рівні Верховної Ради було також визначено, що незалежно від рішення громади не оподатковуватимуться квартири загальною площею до 60 кв. м. та житлові будинки у 120 кв. м. Проте збільшити неоподатковувану площу можуть знову ж таки на місцях.
«Хочу відзначити, що середня площа всіх квартир на території України на сьогоднішній день складає 56,6 кв. м. Тож домінуюча більшість об’єктів нерухомості не буде підпадати під оподаткування таким податком», — запевнив заступник Міністра фінансів.
Якщо місцева громада вирішує ввести даний податок на відповідній території, то оподатковується саме площа, яка перевищує ту межу, що зазначена в законі. На простому прикладі Денис Фудашкін пояснив, що при розмірах квартири у 65 кв. м., податок стягуватиметься із 5 кв. м., тобто з площі, яка перевищує пільгову (65-60=5). Сплачуватиметься він раз на рік.
«Окрім цього, місцева громада може вивчити детально ситуацію на своїй території та запропонувати, що пільгова площа, яка не підлягає оподаткуванню, становить, наприклад, не 60 кв. м., а припустимо 70 кв. м. У цьому випадку ніякого оподаткування квартири розміром 65 кв. м. не буде здійснюватися. Місцева громада також може встановити додаткову пільгу залежно від майнового стану та рівня доходів громадян», — роз’яснив він.
Відповідно до закону, існує перелік приміщень, які не підлягають оподаткуванню ( до прикладу, дитячі будинки сімейного типу).
Слід зазначити, що рішення про кошти від податку на нерухомість нараховуються виключно до бюджету відповідної громади, де розташована така нерухомість, і йдуть на вирішення нагальних потреб громади.
«Фактично ми вводимо підзвітність місцевої громади, якщо вони аргументують необхідність такого податку, вони повинні мотивувати його», — прокоментував Денис Фудашкін.
Також під час брифінгу заступник Міністра фінансів пояснив, що в пакеті податкових змін передбачено зниження порогу для оподаткування пенсій з 10 000 грн. до 3 мінімальних заробітних плат. На сьогоднішній день це складає 3 654 грн.
За даними, наведеними урядовцем, на сьогоднішній день середня пенсія складає 1 523 грн., тож усі пенсії, які не перевищують у 2,4 рази середню пенсію, не підлягають ніякому оподаткуванню.
«Оподаткуванню підлягає виключно сума перевищення, а не сума всієї пенсії. Наприклад, якщо пенсія складає 4 000 грн., то 3 654 грн. не оподатковуються, а залишкова сума перевищення оподатковуються ставкою 15% й ефективна ставка з такої пенсії складе 1,2%. Також хочу відзначити, що це стосується 3,3% від загальної кількості пенсіонерів. У нашій країні лише 3,3% пенсіонерів мають пенсію, яка перевищує 3 мінімальних заробітних плати. Усі інші пенсіонери не мають такої пенсії, яка б підпадала під базу оподаткування ПДФО», — зазначив Денис Фудашкін.
Наприкінці заступник Міністра фінансів сказав, що Верховна Рада не приймала жодних змін щодо оподаткування спадщини. Система, яка діяла раніше, залишилась і зараз.
«Залишається нульове оподаткування спадщини членами сім’ї першого ступеня споріднення і залишається 5% ставка, яка діяла до цього, у разі успадкування спадкоємцями, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення. Змін відносно оподаткування спадщини не відбувалося», — пояснив Денис Фудашкін.
