На сьогоднішній день відсутній спеціальний закон, який регулював би порядок організації та діяльності приватних підприємств.
У зв’язку з цим приватні підприємства створюються на загальних засадах відповідно до положень Господарського кодексу України (ГК).
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Так, визначення поняття підприємства як організаційної форми господарювання встановлюється в статті 62 ГК: підприємство — це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому ГК та іншими законами.
Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.
Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.
Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.
Слід підкреслити, що відповідно до статті 113 ГК, приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб’єкта господарювання — юридичної особи.
Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається ГК та іншими законами.
Отже, чинним законодавством України не встановлено обмеження щодо максимальної кількості громадян, які можуть бути засновниками приватного підприємства.
Водночас вирішення інших питань, пов’язаних зі створенням та діяльністю приватних підприємств, регулюються їх статутом.
