Чи нараховуються податкові зобов’язання та чи зберігається право на податковий кредит за здійснення операцій зі списання ТМЦ, у тому числі зіпсованих?
Згідно із підпунктом «а» підпункту 185.1 Податкового кодексу України (ПК), об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, (у разі здійснення контрольованих операцій — не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПК) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1ПК, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі під час їх імпорту) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ПК).
Платник податку повинен нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 ПК, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Із метою застосування пункту 198.5 ПК податкові зобов’язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (пп. «г» п. 198.5 ПК).
У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 ПК база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни), а за товарами/послугами — виходячи з вартості їх придбання (п. 189.1 ПК).
Тож оскільки платником ПДВ здійснюється операція зі списання товарно-матеріальних цінностей (у тому числі зіпсованих), які вже не можуть бути використані в межах його господарської діяльності, то в податковому періоді, у якому відбувається їх списання, платник податку повинен здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою. База оподаткування за списання таких товарно-матеріальних цінностей (у тому числі зіпсованих) визначається виходячи з вартості їх придбання.
