Розрахунок нормативу для працевлаштування інвалідів не залежить від санітарії та гігієни робочого місця

Блок під заголовком новини 1 Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Головбух» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз’яснення 

Норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів має розраховуватися роботодавцем виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік

Норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів має розраховуватися роботодавцем виходячи з середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік (тобто від загальної чисельності працюючих), а не від кількості робочих місць, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам праці.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України, вирішуючи питання неоднакового застосування положень статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі — Закон № 875).

Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності

Зокрема, за змістом статті 19 Закону № 875, для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих (середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік).

Проте, на думку окремих судів, у тому числі й касаційних, такий норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів має розраховуватися підприємством без урахування робочих місць, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам праці. З позиції ВСУ, це зовсім не узгоджується з вимогами чинного законодавства.

У розглядуваній справі роботодавець лише частково виконав норматив для працевлаштування інвалідів: щомісяця направляв звіти за формою № 3-ПН про наявність лише 1 робочого місця (замість наявних 59) для працевлаштування інвалідів. А тому застосування територіальним відділенням Фонду соцзахисту інвалідів до цього підприємства адміністративно-господарських санкцій визнано судом правомірним.

додаток

👇 Святкова пропозиція для бухгалтерів

Знижки до Дня народження «Експертус Головбух»

Статті за темою

Усі статті за темою

Зовнішньоекономічна діяльність: поняття, види, нормативна база

ЗЕД — це популярна абревіатура, яка охоплює господарські операції зовнішньоекономічної діяльності. Вони досить специфічні і включають не тільки сам експорт-імпорт, але й облік реалізації та купівлі/продажу іноземної валюти. У цій консультації розповімо про зовнішньоекономічну діяльність в Україні, коли треба отримувати ліцензію, які граничні строки розрахунків у ЗЕД, а також про оподаткування ЗЕД і відповідальність за порушення
55887

Оферта: що це та як оформити

Оферта як пропозиція укласти угоду, як використовувати оферту у ЗЕД, якими бувають оферти, структура оферти, контроферта та прийняття угоди — акцепт оферти. Публічна оферта як необхідність у діяльності інтернет-магазину. Ці та інші питання — в огляді
7274

Як працювати з РРО та ПРРО під час воєнного стану у 2026 році

Воєнний стан не скасовує обов’язку застосовувати РРО та ПРРО, але передбачає окремі правила роботи. Пояснимо, як працювати з ПРРО без інтернету у 2026 році, коли можна застосовувати офлайн-режим, як діяти в разі збою та які штрафи загрожують за РРО-порушення
44479

Додаткова відпустка на дітей у 2026 році: хто має право і скільки днів

Додаткова відпустка на дітей: хто має право, чи зможе її отримати батько, який порядок надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей; яка її максимальна тривалість, як розрахувати таку відпустку? Як впливає на цей вид відпустки воєнний стан? Про все це в огляді + зразок заяви на відпустку на дітей за ДСТУ 4163:2020
617910

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді