ТТН має значення для реальності господарської операції: ВС
Як працювати з електронною товарно-транспортною накладною (е-ТТН)
Постанова ВС від 05.05.2023 у справі №1340/5998/18
У грудні 2018 року підприємство просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (ППР) ГУ ДФС у Миколаївській області. Підприємство доказувало, що висновки контролерів в акті перевірки про фіктивність господарських операцій з його контрагентами необґрунтовані. Адже на ці операції складені первинні документи, які є належними, достатніми та пов’язані із господарською діяльністю підприємства.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 05.06.2019 у задоволенні позову відмовив. На думку суду господарські операції з контрагентами мають фіктивний характер через недоліки товарно-транспортних накладних (ТТН). Суд вказав, що надані до перевірки ТТН не можуть бути підтверджуючими документами, згідно яких нібито здійснювалось перевезення товару.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.12.2020 скасував рішення суду першої інстанції і задовільнив позов. Апеляційний суд не погодився з твердженням, що не зазначення у видаткових накладних (ВН) посадових осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій не дає можливості ідентифікувати учасників цих операцій. А вказав, що ВН містять усі реквізити первинного документу за статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі – Закон № 996).
Також апеляційний суд дійшов висновку, що підприємство під час судового розгляду надало зведені таблиці щодо обсягів постачання та перевезення придбаного товару, і тим самим спростувало доводи ДПС про розбіжність між обсягами у ВН та ТТН. ТТН підтвердили відсутність розбіжностей у обсягах. Крім того суд зазначив, що ТТН містять всі відомості про господарські операції.
Податківців не погодились з рішенням апеляційного суду і подали касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду (ВС) по даній справі
Первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону № 996).
Основним документом на перевезення вантажів є ТТН (Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтраспорту від 14.10.97 № 363; далі – Правила № 363). Форма ТТН наведена в додатку 7 до Правил № 363. ТТН можна оформлювати без дотримання встановленої форми.
Документи, передбачені Правилами № 363, у тому числі ТТН, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують придбання та/або продаж товарно-матеріальних цінностей/товару (далі – ТМЦ). ТТН призначена для обліку руху ТМЦ та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.
Разом з тим, наявність первинних документів є обов’язкова, але не єдина достатня умова для формування податкового кредиту. Адже виконання зобов’язання за правочином зумовлює складання й інших документів.
Суттєвим доводом, який ставить під сумнів реальність господарської операції, посилання на обставини, які встановлені у процедурах кримінального провадження. Такі доводи ретельно перевіряють суди з використанням засобів доказування за Кодексом адміністративного судочинства України (далі – КАС). Також перевіряють і інші не первинні документи, складання яких передбачає законодавство або загальноприйнятий за звичаями діловий оборот.
Платникам податків заборонено формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами (п. 44.1 Податкового кодексу України).
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 72 КАС).
Ці дані встановлюють такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 73 КАС).
Тож хоч ТТН не первинний документ, але коли спір стосується встановлення реальності господарської операції, її наявність та належне оформлення належний доказ переміщення товару. Оскільки перевезення є одним із етапів поставки. Це стосується й інших документів, які повинні супроводжувати поставку відповідно до правових норм, умов договору або загальної практики.
Відсутність такого документа або суттєві недоліки в його оформленні може ставити під сумнів реальний характер господарської операції. Особливо з урахуванням інших обставин, які свідчать про її безтоварність, наприклад:
- об’єктивна неможливість здійснювати господарські операції контрагентом, враховуючи податкову інформацію щодо характеру його діяльності;
- не встановлення джерела походження товару за результатами аналізу ланцюга постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних. Так званий «обрив» ланцюга постачання);
- не відповідність предмета поставки видам господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачання;
- наявність кримінальних проваджень щодо контрагента;
- відсутність документів бухгалтерського обліку, передбачені правовими нормами або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту, та/чи суттєві недоліки в їх оформленні.
▶️ Як потрапити до «клубу білого бізнесу»
▶️ Коли зможете переглянути Перелік платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства
▶️ Яку інформацію виноситимуть на загал і як цього уникнути
▶️ Як визначатимуть показники
▶️ Які пільги у бронюванні працівників