Зарплату працівникам за весь час щорічної відпустки виплачують до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР та ч. 5 ст. 115 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП).
Тож, за загальним правилом зарплату за весь час відпустки виплачують не пізніше моменту початку відпустки. Моментом початку відпустки доцільно вважати нуль годин нуль хвилин першого календарного дня відпустки, зазначеного у рішенні про її надання.
При цьому, трудовим або колективним договором можна встановлювати інші умови здійснення такої виплати. Закон прямо не визначає заборони можливості визначення у колективних чи трудових договорах термінів виплати, що припадають на період після початку відпустки.
Водночас, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними (ст. 9 КЗпП).
Як правило, умови, в т. ч. договорів про працю, щодо відтермінування належних працівникові виплат на більш пізній момент вважають гіршими у порівнянні з умовами виплати їх у гарантований законодавством термін або раніше.
Утримання ВЗ із заробітної плати, у разі застосування ПСП, із відпускних та лікарняних, декретних, допомоги на лікування дитини, матеріальної допомоги на оздоровлення — про все у статті
