За державну реєстрацію договорів оренди платить фермер-орендар. Чи включається ця сума в оподатковуваний дохід орендодавця-фізособи з метою оподаткування ПДФО?
Ні, не включається.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Згідно з частиною 10 статті 79-1 Земельного кодексу України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі — Закон № 1952) обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам. Зокрема, підлягають обов’язковій державній реєстрації (ч. 2 ст. 4 Закону № 1952):
- право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб;
- право оренди земельної ділянки.
Частиною 7 статті 16 Закону № 1952 встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим законом. Форми заяв та запитів, а також вимоги до їх заповнення затверджені наказом Мін’юсту від 17.04.2012 № 595/5. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку (ч. 3 ст. 16 Закону № 1952).
Таким чином, зареєструвати право оренди земельної ділянки на підставі заяви може:
- сам власник земельної ділянки, (інший правонабувач);
- уповноважена ним особа;
- державний кадастровий реєстратор.
Зокрема уповноваженою особою може бути орендар. Для здійснення реєстрації в Державному реєстрі прав необхідно, щоб орендодавець земельної ділянки надав орендарю засвідчене в установленому порядку доручення провести таку реєстрацію та оригінали документів (або їх засвідчені копії).
Отже, Законом № 1952 не встановлений виключний обов’язок реєстрації договору оренди земельної ділянки власником (орендодавцем — фізичною особою). За проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень справляється державне мито. Тому не має підстав вважати сплату мита орендарем доходом орендодавця — фізичної особи.
Суб’єкт господарської діяльності — орендар відносить на собівартість виробленої сільськогосподарської продукції суму, сплачену за реєстрацію права оренди земельної ділянки.
Ще більше робочих ситуацій ви знайдете в експертно-правовій системі «Експертус Податки»
