Неправомірним визнав ВАСУ податкове повідомлення-рішення, яким підприємству було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Нагадаємо, що згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР виручка резидентів у інвалюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначених в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Порушення резидентами цих строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в інвалюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Підставою для зупинення встановлених законодавством строків є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами. А підставою для несплати пені за порушення відповідних строків — рішення суду про задоволення позову.
Аналогічні наслідки, на думку ВАСУ, мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв’язку з тим, що нерезидент виконав зобов’язання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента та було вчинено резидентом і в цьому випадку.
