Як відповісти на запит податківців: сім порад від Головбух Агро
Проєкт Закону від 20.10.2023 № 10168
Проєкт Закону від 20.10.2023 № 10169
Авторами законопроєктів є Данило Гетманцев, Ярослав Железняк та інші.
Мета проєктів — мінімізація поширених схем ухилення від оподаткування під час здійснення платниками операцій з вивезення за межі митної території України окремої сільськогосподарської продукції (зернових та олійних культур).
Проєктом закону від 20.10.2023 № 10168 виключають норми, які передбачають режим експортного забезпечення.
Натомість:
- передбачають, що у податковій накладній (далі — ПН), яку складають за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначають ті одиниці виміру товарів, які застосовують при оформленні митної декларації на такі товари. А у разі експорту товарів, включених до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД, одиниці виміру таких товарів пропонують зазначати у кілограмах (зміни до ст. 201 Податкового кодексу України; ПК);
- встановлюють, що операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, включених до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД, можуть здійснювати виключно платники ПДВ (зміни до ПК, так і до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 № 959-XII);
- передбачають складання, окремо на кожну позицію товару, ПН та її реєстрацію в ЄРПН до дня подання митної декларації для митного оформлення товарів, включених виключно до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД. В іншому випадку, у разі порушення вимог заповнення ПН, таку ПН не приймають до реєстрації в ЄРПН;
- встановлюють, що вивезення відповідних товарів після складення ПН не вважатимуть окремою оподатковуваною операцією;
- передбачають, що базою оподаткування для операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту вказаних товарів є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше ніж мінімальна експортна ціна, визначена у порядку, встановленому Мінагрополітики, на дату реєстрації ПН;
- визначають, що розрахунок коригування за операціями з експорту згаданих товарів платник має право скласти та зареєструвати в ЄРПН після завершення оформлення митної декларації та вивезенням таких товарів та за наявності інформації з митного органу про таке завершення. При цьому, після реєстрації такого розрахунку коригування в ЄРПН подальше коригування показників ПН, не дозволяється;
- встановлюють, що квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН за операціями з експорту зернових надсилають платнику протягом трьох операційних днів з дня подання для реєстрації таких ПН в ЄРПН;
- передбачають, що операції з експорту таких товарів відображають у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації на такі товари;
- закріплюють обов’язок надання ДПС до Держмитслужби інформації про реєстрацію ПН, складеної за вказаними операціями.
Законопроєктом від 20.10.2023 № 10169 пропонують зміни до Митного кодексу України. Зокрема передбачають, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, у разі експорту товарів, включених до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД, їх митне оформлення здійснюють митні органи на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, заповненої в звичайному порядку, до якої декларант обов’язково вносить інформацію про реквізити відповідної податкової накладної, що зареєстрували в ЄРПН. Така митна декларація повинна містити інформацію лише щодо товарів, включених до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД та реквізити однієї відповідної податкової накладної. Після початку митного оформлення таких товарів на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, дані таких митних декларацій не підлягають коригуванню.
У разі поміщення у митний режим експорту товарів, включених до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД, митною вартістю таких товарів є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі, але не нижче мінімальних експортних цін, встановлених у порядку, визначеному Мінагрополітики.
Додатковими підставами для відмови у митному оформленні у разі експорту товарів, щодо яких застосовано режим експортного забезпечення, є такі:
1) відсутність факту реєстрації податкової накладної, реквізити якої вказані в митній декларації, в Єдиному реєстрі податкових накладних;
2) з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних минуло 30 днів;
3) договірна (контрактна) вартість товарів, що експортуються, є нижчою, ніж мінімальні експортні ціни, встановлені у порядку, визначеному Мінагрополітики;
4) фактурна вартість товарів в митній декларації розрахована в гривнях перевищує обсяг постачання, зазначений у відповідній податковій накладній по кожному коду УКТ ЗЕД;
5) невідповідність коду за УКТ ЗЕД товарів, кількості, податкового номера платника в митній декларації кількості товарів, зазначених у відповідній податковій накладній;
6) зазначення у митній декларації номера та дати податкової накладної, реквізити якої зазначені у іншій митній декларації;
Разом з тим, запропоновано митному органу на наступний день після завершення митного оформлення експорту товарів, включених до товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206, 1507, 1512, 1514, 2306 згідно з УКТ ЗЕД, передавати до ДПС інформацію, що міститься в оформлених митних деклараціях з експорту вказаних товарів.
В умовах нестачі грошових коштів один із варіантів, як не втратити контрагента, — укласти договір товарної позики. Розглянемо юридичні тонкощі та обліково-податкові наслідки для сторін такого договору
