Наш експерт підготував зразки заповнення нових податкових накладних для аграріїв — скачуйте їх у статті, щоб заповнити без помилок та зареєструвати ПН без блокування!
Одразу розглянемо приклади заповнення актуальної форми податкової накладної (ПН) з урахуванням особливостей аграріїв, зокрема застосування аграрної ставки 14%. Ідентифікатор актуальної форми ПН, яка діє з 01 квітня 2023 року – J/F1201014 (форма була оновлена наказом Мінфіну від 28.12.2022 р. № 463, далі – Наказ № 463). Про загальні ж правила заповнення всіх реквізитів податкових накладних читайте у матеріалі Порядок заповнення податкової накладної.
Приклад 1 (заповнення податкової накладної на ставку 14%)
Підприємство ТОВ «Едельвейс-Агро» відвантажило 12.04.2023 р. ТОВ «Осінь» овес продовольчий (УКТ ЗЕД 1004 90 00 00) в обсязі 100 тон на суму без ПДВ 520239,00 грн, ціна 5202,39 грн/тонна. ПДВ = 520239,00×0,14 = 72833,46 грн (див. графу 11 ПН). Відтак у такій ПН мають бути ще й заповнені:
- рядок VIII – усього обсяги постачання при експорті товарів за ставкою 14 % (код ставки 14). У даному разі це 520239 грн;
- рядок V – загальна сума податку на додану вартість за ставкою 14 %, тобто 72833,46 грн.
Якщо постачалося кілька видів номенклатури продукції, то рядки VIII V знаходяться як сума даних по рядкам з відповідною номенклатурою постачання за ставкою 14%.
Заповнена податкова накладна наведена нижче.
СКАЧАТИ ЗРАЗОК ⏩
Особливості податкової накладної у аграріїв 2023
Особливостями податкової накладної при використанні її у аграріїв є:
- існування ставки 14% для продажу деяких сількогосподарських товарів (про них читайте у матеріалі ПДВ для сільгоспвиробників: кому, коли і як сплачувати);
- з причини існування ставки 14% можуть виникати складнощі з заповнення податкової накладної через округлення (читайте далі).
Якихось інших нюансів у податкової накладної сільгоспвиробників немає, хоча раніше їх було більше.
З наступного року має запрацювати новий фінансовий інструмент для кредитування сільгоспвиробників — аграрні ноти. Пояснимо, у чому відмінність між аграрними нотами та аграрними розписками, а також хто з аграріїв і в яких випадках може їх застосовувати
«Дотаційної» графи у податковій накладній більше немає
Щодо «аграрної» ПН слід додати, що особливостей такої ПН було раніше більше, але з 01 квітня 2023 року у формі ПН та порядку її заповнення сталися зміни, після яких таких особливостей поменшало, а саме:
- прибрали з форми ПН графу 12 «Код виду діяльності сільськогосподарського товаровиробника». Однак і раніше графа 12 стосувалася не всіх сільськогосподарських товаровиробників і навіть ними могла складатися не за всіма видам їхньої діяльності. При продажі недотаційної продукції графу 12 не заповнювали;
- при зазначенні номера ПН відтак більше взагалі уже не потрібно та й не можна через дріб («/») додавати спеціальний код «2». Цей код означав, що ПН складена виключно на постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, які давали право на отримання бюджетної дотації. Однак, якщо у ПН були недотаційні товари, то код «2» не застосовувався.
Вищеозначені зміни пов’язані з тим, що ще з 01 січня 2022 року припинив дію п. 51 підрозд. 2 Перехідних положень ПК, що встановлював особливі правила складанні ПН сільськогосподарськими товаровиробниками, які внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та мають види діяльності передбачені п. 161.3 Закону «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 р. № 1877 (далі – Закон № 1877). Раніше у вже неіснуючій графі 12 ПН вказувалися коди дотаційної сільськогосподарської діяльності – від «701» до «716». Дві останні цифри цих кодів повторювали номери підпунктів видів діяльності з пп. 161.3 Закону № 1877. Відтак ще з 01 січня 2022 року графа 12 уже стала не потрібною, але зміни до форми ПН внесли чомусь лише більше ніж через рік – з 01 квітня 2023 року.
Таким чином, ПН у аграріїв відтепер більше нічим не відрізняється від ПН інших платників ПДВ, окрім можливого застосування зниженої ставки ПДВ – 14%.
Проблема округлень у податковій накладній зі ставкою 14%
Проблема з округленнями виникає, коли ціна на сільськогосподарську продукцію керівництвом, менеджерами, визначається одразу з ПДВ. Наприклад, продали 100 т вівса на загальну суму 593000,00 грн. Це операція за ставкою 14%.
Менеджери при продажу ціну визначили саме таку, одразу з ПДВ – 593000 грн, її погодили й записали все у договір купівлі-продажу. Суму ПДВ теж порахували як 72824,56 грн. Це 593000×0,14/1,14 – 72824,561403 = 72824,5614035 грн.
Ніби дії менеджерів правильні. Однак у бухгалтера при заповненні ПН виникає проблема. Ціна 100 т вівса без ПДВ становить = 593000/1,14 = 520175,4385965 грн. Як наслідок, ціна 1 т без ПДВ виходить 5201,754386 грн ≈ 5201,75 грн. Однак за правилами оподаткування ПДВ відпускна ціна з ПДВ визначається саме на основі ціни без ПДВ, а не навпаки (див. п. 188.1 ПК). Як наслідок, відпускна ціна у податковій накладній накладна буде рахуватися так:
5201,75 грн ×100 т×1,14 = 592999,50 грн
ПДВ при цьому виходить:
5201,75 грн×100 т×0,14 = 72824,50 грн
Відхилення між розрахунками по ПДВ виходять: 72824,50 – 72824,56 = -0,06 грн.
Виходить, що наслідком визначення ціни «зверху вниз», а не «знизу вгору» є відхилення у розмірі ПДВ, що може й закінчитися штрафом. Рекомендувати можна лише одне – донести до керівництва підприємства ідею про те, що ціноутворення слід проводити від ціни без ПДВ, а не навпаки. Тоді не буде виникати дана проблема округлень.
Увага: у платників ПДВ ціноутворення має бути «знизу вгору», тобто спочатку ціна без ПДВ, а потім уже ПДВ і ціна з ПДВ, а не навпаки.
Дана проблема існує й при ставці 20%, але при ставці 14% вона стає більш яскраво вираженою з суто арифметичних причин.
Якщо ж уже така проблема з округленнями й виникла, то можна спробувати поставити у ціні товару більше 2-х знаків після коми. У нашому прикладі, якщо використати ціну 1 т = 5201,754386 проблема зникає. Суто технічно це при заповненні форми ПН можна зробити. Однак така можливість на сьогодні призначена для цін (тарифів), які підлягають державному регулюванню. В інших випадках податківці все ж таки наполягають на тому, що ціна повинна мати 2 знаки після коми, тобто бути виражена у гривнях з копійками (див. також абз. 3 пп. «5» п. 16 Порядку заповнення податкової накладної від 31.12.2015 р. № 1307). Крім того, в інших первинних документах, наприклад видаткових накладних і договорі купівлі-продажу, ціна могла вже «пройти» з 2-ма знаками після коми. Вийде невідповідність між ПН та цими документами.
Увага: більше 2-х знаків після коми у ціні товару при складанні у ПН – можливий вихід з ситуації, але можуть бути розбіжності з первинкою.
Однак податківці визнають, що зазначення платником податку ціни з більш ніж 2-ма знаками після коми не можна визнати порушенням правил заповнення ПН або причиною блокування реєстрації (індивідуальна податкова консультація ГУ ДПС у Полтавській області від 13.12.2019 р. № 1886/ІПК/16-31-04-01-34). Як би там не було, але ситуація розбіжності між договором купівлі-продажу, видатковою накладною і податковою накладною все одно річ небажана й ризикована.
Важко уявити сільгосппідприємство без готівкових розрахунків. Тому вкрай важливо чітко орієнтуватися в правилах і зважати на роз’яснення контролерів. Найзручніше це робити на прикладі робочих ситуацій, з якими вже стикнулися ваші колеги-бухгалтери. На вебінарі розберемо 10 основних кейсів та дамо відповідь на всі запитання, що пов’язані з готівковими та картковими розрахунками в агросфері
Блокування податкових накладних аграріїв
ПН аграріїв блокують так, як і інші. Однак це якраз та сфера, де без подачі таблиці даних не обійтися, адже на вході та виході різні УКТ ЗЕД – це типове явище.
Зверніть увагу також, що за даними ДПС випадки зупинення реєстрації ПН за умови відсутності таблиці даних платника ПДВ найчастіше трапляються зокрема у сільськогосподарських виробників з такими КВЕД, як 01.42, 15.11 та 15.12.
Особливості податкової декларації з ПДВ у аграріїв
Вочевидь, що якщо є особливості ПН, то мають бути такі й податковій декларації з ПДВ, яка аграріями складається за звичайною формою. З 01 квітня 2023 року стає менше, адже менше цих особливостей стало й у формі ПН (див. вище). Відтак у податковій декларації за квітень 2023 року на новою формою з ідентифікатором J/F 0200124, що затверджена тим же Наказом № 463, вже немає:
- графи 06 «Сільськогосподарський товаровиробник, внесений або який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації»;
- позначок для ознак здійснення сільськогосподарських операцій у Додатку 1 (графа 5 таблиці 1.1 і графа 5 таблиці 2.1).
Ще раніше податкова декларація перестала містити дані про розрахунок податкового кредиту та податкових зобов’язань за дотаційними ПН, які складені за ст. 161 Закону № 1877.
Виходить, що з 01 квітня 2023 року єдиною «аграрною» особливістю податкових декларацій з ПДВ залишається наявність спеціальних рядків для відображення даних, пов’язаних зі ставкою 14%. До таких рядків належать:
- ряд. 1.3 – операції продажу, що оподатковуються за ставкою 14 %. Використовується для відображення податкових зобов’язань з ПДВ;
- ряд. 4.3 – використовується для відображення податкових зобов’язань за ставкою 14% на основі п. 198.5 ПК й 199.1 ПК (так звані «компенсуючі» ПН);
- ряд. 10.3 – придбання зі ставкою 14%;
- ряд. 11.3 – ввезені в Україну товари, необоротні активи за ставкою 14%;
- окремі колонки для ставки 14% є у таблицях 1.1 і 1.2, а також 2.1 і 2.2 Додатка 1, що містить відомості про суми ПДВ, зазначені у ПН/РК, не зареєстрованих в ЄРПН, та деталізацію суми податкового кредиту.
В умовах нестачі грошових коштів один із варіантів, як не втратити контрагента, — укласти договір товарної позики. Розглянемо юридичні тонкощі та обліково-податкові наслідки для сторін такого договору
Зразок заповнення податкової накладної для недотаційної діяльності
Приклад 2. ПН для виробника без с/г дотації (дві різні ставки ПДВ)
15.04.2023 (перша подія) сільськогосподарський товаровиробник ТОВ «Едельвейс Агро» — платник ПДВ отримав від покупця ТОВ «Зима» (платника ПДВ) передоплату у сумі 12 336 грн (у т. ч. ПДВ – 1936 грн) на постачання сільгосппродукції, а саме:
- 1000 кг буряка кормового за ціною 8 грн/кг без урахування ПДВ;
- 600 кг вівса насіннєвого за ціною 4 грн/кг без урахування ПДВ.
При складання даної ПН слід врахувати, що буряк кормовий належить до групи УКТ ЗЕД 1214, а овес насіннєвий – до групи УКТ ЗЕД 1004. Останній код є у переліку на ставку 14% (п. 541 підрозд. 2 Перехідних положень ПК). Таким чином, по даній операції застосовуємо щодо буряку кормовий ПДВ у розмірі 20%, а до вівса насіннєвого — у розмірі 14%. Відтак, у графі 8 у ПН в одному рядку зазначаємо код ставки «20», а в іншому – «14».
Обсяг операцій за ставками 20% та 14% у такій ПН рахуються окремо (рядки VI і VIII відповідно). ПДВ також – окремо (рядки ІІІ та V).
СКАЧАТИ ЗРАЗОК ⏩
