Звільнення винної особи (бухгалтера) від кримінальної відповідальності на підставі амністії не звільняє її від обов’язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду. А відтак — згідно з пунктом 3 статті 134 Кодексу законів про працю України (КЗпП) на працівника покладається матеріальна відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини підприємству.
Такого висновку дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ), розглядаючи справу за позовом підприємства до свого працівника про відшкодування шкоди, завданої злочином.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
При цьому ВССУ посилався на пункт 9 постанови Пленуму ВСУ від 29.12.1992 № 14 «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», згідно з яким до позовних заяв про матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (п. 3 ст. 134 КЗпП), повинні додаватись докази, які підтверджують, що вчинення працівником таких діянь встановлено у порядку кримінального судочинства.
Судом установлено, що відповідачка на підставі наказу працювала бухгалтером на підприємстві, проте, маючи реальну можливість діяти у відповідності до покладених на неї обов’язків, виконувала їх неналежно. Зокрема, до функціональних обов’язків бухгалтера належали: ведення бухобліку майна, зобов’язань і господарських операцій; здійснення прийому й контролю первинної документації по відповідних ділянках бухгалтерського обліку; відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з рухом основних засобів, товарно-матеріальних цінностей і коштів; виконання функцій касира з прийому, обліку й зберігання коштів; забезпечення безпеки зберігання й передача грошових коштів.
За службову недбалість та неналежне виконання своїх посадових обов’язків, унаслідок несумлінного ставлення до своїх посадових обов’язків працівницю було притягнуто до кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України (КК). Її вина у вчиненні службової недбалості була доведена під час розслідування кримінальної справи та підтверджується доказами, перерахованими в обвинувальному висновку кримінальної справи, а саме: функціональними обов’язками, договором про повну матеріальну відповідальність, актом перевірки за окремими аспектами фінансово-господарської діяльності підприємства, фінансовими документами, показаннями свідків. Крім цього, сама обвинувачена у ході розслідування кримінальної справи та її судового розгляду вину свою визнавала та не оспорювала суму завданих нею збитків.
