За відсутностю окремого наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу відрахування із заробітної плати працівника є незаконними. На цьому наголосив суд апеляційної інстанції, задовольнивши позов у справі про стягнення незаконно утриманих із заробітної плати коштів та середньої заробітної плати за час затримки виплати.
Так, відповідно до статті 127 Кодексу законів про працю України (КЗпП) відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
А саме, відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі та організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:
1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 КЗпП, а також при направленні на навчання та у зв’язку з переходом на пенсію;
3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (ст. 136 КЗпП).
Як вбачається з матеріалів справи, відрахування із заробітної плати працівника за липень 2013 року було здійснено на підставі коригуючого табелю, при цьому наказ (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу не видавався. Та й сам роботодавець не заперечував тієї обставини, що окремого наказу генерального директора щодо здійснення відрахування із заробітної плати працівника не видавалось.
