Днями в стінах ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відбувся черговий сеанс «гарячої лінії». Платники поспілкувалися з заступником начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Карпенко Наталією Іванівною на тему: «РРО: актуальні питання»
Пропонуємо Вашій увазі деякі із запитань, які надійшли від платників податків.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Питання: Яка передбачена відповідальність за порушення порядку передачі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків РРО?
Відповідь: Порядок і механізм передачі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків Реєстраторів розрахункових операцій дротовим та бездротовим зв’язком до органів державної податкової служби, для суб’єктів господарювання, які використовують РРО, затверджено наказом Мінфіну України від 08.10.2012 № 1057.
Починаючи з 1 січня 2014 року відповідно до статті 120 Податкового кодексу України за неподання до органів Міндоходів звітності, пов’язаної із застосуванням розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО, дротовими або бездротовими каналами зв’язку застосовується штраф розміром десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — 170 гривень, а у разі повторного застосування штрафних санкцій, пов’язаних з неподанням або несвоєчасним поданням звітності протягом року, сума штрафу зростає до 1020 гривень.
Питання: Чи вважається електронний таксометр РРО?
Відповідь: Відповідно до статті 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» електронний таксометр — реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів.
Питання: Що означає «первинна реєстрація РРО»?
Відповідь: Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Державний реєстр РРО — це офіційний документ, у якому викладено перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, що відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, який затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 02.08.2013 № 317.
Державний реєстр РРО складається з двох частин. До першої частини Реєстру внесено інформацію про РРО, дозволені до первинної реєстрації.
Первинна реєстрація РРО – реєстрація РРО уповноваженими державними органами вперше щодо цього РРО. Тобто первинній реєстрації підлягають моделі (модифікації) РРО які не експлуатувалися (нові) та внесені до першої частини Державного реєстру РРО.
Інформацію про РРО, первинну реєстрацію яких заборонено, тобто перелік моделей (модифікацій) РРО які використовувались, містить друга частина Реєстру.
Питання: Наталіє Іванівно, розкажіть, будь-ласка, процедуру проведення перереєстрації РРО?
Відповідь: Для процедури перереєстрації РРО суб’єкту господарювання необхідно надати такі документи:
1. Заяву про реєстрацію РРО за формою №1-РРО (№1-РРОВ) з позначкою «Перереєстрація»;
2. Реєстраційне посвідчення за формою №-РРО (№-РРОВ);
3. Довідку про пломбування РРО (у разі внесення змін, що потребують пере пломбування касового апарату).
Відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417 «Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» фіскальний номер не змінюється при проведенні процедури перереєстрації РРО та зберігається до дати скасування реєстрації РРО. Таким чином, суб’єкту господарювання, який змінив місцезнаходження не потрібно звертатись до органу Міндоходів за місцем розташування господарської одиниці.
Наступним кроком є розгляд реєстраційної заяви та у разі відсутності підстав для відмови у перереєстрації РРО, приймається рішення про перереєстрацію.
Процедура перереєстрації книг ОРО у зв’язку із зміною місцезнаходження суб’єкта господарювання здійснюється аналогічно.
