Вищий господарський суд України (ВГСУ) роз’яснив окремі питання практичного застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків.
По-перше, на думку ВГСУ, витрати на оплату юридичних послуг не є збитками в розумінні статті 623 Цивільного кодексу України (ЦК) та статті 224 Господарського кодексу України (ГК). Оскільки такі витрати не мають обов’язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв’язку з неналежним виконанням стороною зобов’язань за відповідним договором.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
По-друге, безпідставне перерахування коштів не є витратами, які мають компенсуватися шляхом відшкодування збитків.
По-третє, у вирішенні спорів про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди судами має бути обов’язково досліджено, чи могли такі збитки бути реально понесені кредитором та чи вживав кредитор заходів щодо їх відшкодування.
По-четверте, збитки, завдані державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.
І наостанок, оскільки норми законодавства щодо обов’язкового переоформлення дозволу на викиди в атмосферне повітря в разі припинення юрособи або зміни її назви є імперативними, на підприємство-правонаступника, що здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без переоформленого в установлений строк дозволу, покладається цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування завданих ним державі збитків.
