Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності та несплату податків
Бізнес та професійна спільнота сприймають податкові перевірки як фіскально-каральний інструмент держави та оцінюють свою довіру в контексті проведення перевірок:
- до регіональних податкових органів на рівні 13%;
- до центрального апарату ДПС — 19%.
Щороку 99+% податкових надходжень – це добровільна сплата податків, а частка надходжень від донарахованих грошових зобов’язань - 1%.
Завершуються складанням акта:
- більше 90% фактичних та планових перевірок;
- 75% позапланових перевірок.
Річна сума донарахувань (у 2020 — 2022 роках мораторій):
- 2017 рік — 34 млрд грн;
- 2021 рік — 90 млрд грн;
- 2023 рік — 75 млрд грн.
При цьому в 2017 — 2023 роках:
- рівень узгоджень — від 23% (2021) до 64% (2017);
- бюджетних надходжень — від 4% (2023) до 16% (2017).
Щодо бюджетного відшкодування ПДВ, яке може «зависнути» на роки, — норма про виплати пені бізнесу за несвоєчасне відшкодування ПДВ зупинена на період дії воєнного стану.
Упродовж 2017 — 2023 років бізнесу донарахували 346,2 млрд грн грошових зобов’язань.
У цей час у суді всього перебувало 358,3 млрд грн донарахувань, що є очевидним виявом масового невизнання платниками результатів податкових перевірок.
Мінфін визначає КРІ (частка спорів, вирішених судами на користь органів ДПС) у кількісному виразі на рівні ~44% та вартісному — ~56%.
Як зазначила Ніна Южаніна, для держави ситуація прийнятна, якщо податкова програє близько половини судових справ❗️
Судове оскарження у місті Києві та Київській області, де зареєстровані чи не половина українських платників, заблоковане після ліквідації ОАСК у грудні 2022 року (Київський окружний адміністративний суд за 2023 рік розглянув 43% справ).
Податкова готує «чорний список» несумлінних платників, щоб управляти податковими ризиками і впливати на сплату податків. Хто і як готуватиме цей список і чим це загрожує платникам, розповімо у цьому матеріалі
Отже, РБО окреслила такі проблеми.
1. (Не)справедливі правила гри — непослідовні дії держави у податковій сфері:
- проведення перевірок на підставі урядової постанови всупереч дії «ковідного» мораторію за законом;
- тяганина із запровадженням переліку територій бойових дій;
- незабезпечення перехідного періоду для реєстрації податкових накладних, складених до війни.
2. Є перевірка — є донарахування.
Так звані «плани донарахувань», від виконання яких залежать премії аудиторів та неможливість завершити перевірку без акта, оскільки ДПС призначить повторну перевірку і наслідки будуть ще жорсткішими, продовжують діяти.
3. Багато донарахувань — мало узгоджень.
Генерування щороку десятків тисяч актів створює невиправдані обтяження для українського бізнесу, пов’язані із захистом у межах адміністративних і судових процедур, відбираючи час у керівників та оборотний капітал у підприємств, та не збільшує податкові надходження до бюджету України.
