4 листопада 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів провів чергове засідання у режимі відеоконференції.
На засіданні обговорили порівняльну таблицю до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 06.09.2023 № 10017. За підсумками обговорень народні депутати України — члени Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів також прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в другому читанні зазначеного законопроєкту прийняти Закон в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками.
Змінами уточнюють норми абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»» від 21.09.2022 № 2620-IX (далі — Закон № 2620) стосовно права застрахованих осіб на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом. Так, слово «або» замінюють словом «та». Таким чином норму узгоджують з іншим нормам Закону № 2620 та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.
Тож, у разі прийняття Закону сумісникам знову платитимуть лікарняні, а згадана норма матиме так зміст:
Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) ТА за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України від 21.09.2022 № 2620-IX)
Окрім того, законопроєктом виключають застарілі норми, зокрема, частину третю статті 30 і частину восьму статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Вони стосуються призначення пенсій по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання і в разі втрати годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 № N 717-V.
Також змінами до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV встановлюють, що застрахованим особам, стосовно яких страхувальник не виконав обов’язків щодо нарахування та здійснення страхових виплат за страховими випадками, у зв’язку з відсутністю можливості встановлення місцезнаходження такого страхувальника та/або внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного чи надзвичайного стану, що підтверджується даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, страхові виплати призначають за заявою застрахованої особи, поданою до уповноваженого органу управління в паперовій або електронній формі, та виплачує територіальний орган уповноваженого органу управління за місцем проживання / перебування застрахованої особи в порядку, встановленому КМУ.
