Проблеми з виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагітності і пологах для застрахованих осіб, які крім основної роботи працюють за сумісництвом, виникли з 1 січня 2023 року внаслідок внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105). Так, стаття 22 передбачала, що зазначені види допомоги застрахованим особам надають за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом у порядку, що встановив КМУ.
У зв’язку з цим, фахівці ПФУ надавали роз’яснення, що допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу по вагітності та пологах застрахованим особам надають за основним місцем роботи. Лише коли застрахована особа не реалізувала право на таку допомогу за основним місцем роботи, тоді допомогу надають за сумісництвом.
Таким чином, застрахованих осіб безпідставно позбавляли права на отримання страхових виплат у страхувальника, у якого вони працювали за сумісництвом, у разі отримання такої допомоги за основним місцем роботи. Адже як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом працівники підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і відповідно за цими місцями роботи за них сплачують ЄСВ.
Саме для усунення зазначеного порушення Федерація профспілок України та СПО об’єднань профспілок надсилали неодноразові звернення до Мінсоцполітики, КМУ, ВРУ. Пізніше Уряд вніс доопрацюваний в робочій групі (відбулося п’ять засідань) законопроєкт до ВРУ. 18 грудня 2024 року Парламент прийняв Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування» № 4158-IX (далі — Закон № 4158), який набирає чинності 04 квітня 2025 року.
Разом з низкою інших уточнень і доповнень, Закон № 4158 відновлює право надавати допомогу по тимчасовій непрацездатності та допомогу по вагітності і пологах за місцем роботи за сумісництвом. Зокрема, змінами до статті 22 Закону № 1105 передбачили, що допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомогу по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надають за основним місцем роботи (діяльності) та за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, що встановив КМУ.
Також передбачені зміни щодо надання допомоги по тимчасовій непрацездатності для осіб, які потерпіли внаслідок нещасного випадку на виробництві. Зокрема, що допомогу по тимчасовій непрацездатності призначає та виплачує роботодавець, в якого настав страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасного випадку, у розмірі 100% середньої заробітної плати (оподатковуваного доходу). При цьому перші 17 днів тимчасової непрацездатності оплачує цей роботодавець за рахунок коштів підприємства, установи, організації. У разі перебування потерпілого у трудових відносинах з іншими страхувальниками (у тому числі здійснення підприємницької чи іншої діяльності та одночасної праці на умовах трудового договору) за місцями роботи іншим, ніж місце роботи, на якому настав страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасного випадку, виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності відповідно до розділу IV «Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності» Закону № 1105 в розмірі 100% середньої зарплати (оподатковуваного доходу) незалежно від страхового стажу.
Виплата зарплати у натуральній формі
Також внесли окремі доповнення і уточнення, які стосуються надання:
- соціальних послуг потерпілим на виробництві;
- внутрішньо переміщеним особам страхових виплат і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання.
За інформацією Федерації професійних спілок України
