Cуд підтримав позицію ДПС та зменшив сільгосптоваровиробнику відʼємне значення податку на прибуток на майже 5 млн грн
Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму
Суд апеляційної інстанції у справі № 440/6740/24 підтримав позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким зменшили від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 4 826 437 гривень.
Так, контролюючий орган провів документальну планову виїзну перевірку та склав акт. Під час розгляду справи суд встановив, що згідно штатного розпису товариства (позивача), у відділі постачання передбачили 7 посад працівників, які мають обов`язки з постачання товарів, а саме: начальник постачання — 1 особа, менеджер з постачання — 5 осіб, менеджер з маркетингу — 1 особа, а також адміністративного відділу: менеджер з розвитку — 1 особа.
Проте, обсяг чистого доходу, отриманого від діяльності працівників (7 осіб), які задіяні на підприємстві з постачанням продукції, та відсотку чистого доходу, отриманого від діяльності платника з пошуку постачальників сільськогосподарської продукції становить до 100% від загального обсягу реалізації зернових культур всього підприємства.
Окрім того, суд встановив, що директор товариства (позивач) займав посаду директора та головного бухгалтера одночасно декількох товариств, працю найманих працівників не використовував. Згідно з Додатком 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, Таблицею 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам», поданих до податкової, товариство (позивач) та інші товариства задекларували повну кількість календарних днів перебування директора у трудових відносинах на цих підприємствах.
Суд звернув увагу, що в актах прийому-передачі виконаних робіт вказали, що робота проведена позивачем — це діяльність з пошуку постачальників зернових культур, шляхом проведення необхідної роботи, результатом якої має стати здійснення закупівлі замовником сільськогосподарської продукції підприємствам, яких знайшов виконавець. Проте, вказані акти не містять найменування контрагентів, у яких закупили продукцію, кількість, якість та обсяги закупленої сільськогосподарської продукції.
Крім того, у вказаних актах відсутні відомості про валовий прибуток, який дає можливість встановити розмір винагороди.
Агропідприємство планує своєю сільгосптехнікою виконати для стороннього замовника роботи зі збирання врожаю. Чи має воно на це право, а також які особливості юридичного оформлення, бухгалтерського обліку та оподаткування врахувати, розповість експерт
Таким чином, суд зазначив, що надані позивачем первинні документи не розкривають зміст та не підтверджують фактичного (реального) здійснення господарських оподатковуваних операцій. А тому цими документами неможливо підтвердити реальність надання саме платником послуг з пошуку постачальників зернових культур, результатом яких мало стати здійснення закупівлі позивача сільськогосподарської продукції у контрагентів.
Отже, суд зробив висновок, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача обґрунтоване, у зв`язку з чим відсутні підстави для його скасування.
Відтак, Другий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 та прийняв нову постанову від 18.03.2025 у справі № 440/6740/24, якою відмовив у задоволенні позову.