Із 28 серпня 2025 року вводиться в дію Закон України від 09.01.2025 № 4196-IX, який визнає Господарський кодекс України таким, що втратив чинність. Мінюст розповів, якими будуть нові правила укладання, зміни або розірвання господарських договорів
Наразі питання укладення, зміни та розірвання господарчого договору регулює Господарський кодекс України (далі — ГК) та Цивільний кодекс України (далі — ЦК).
Господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК, з урахуванням особливостей, передбачених ГК (ст. 181 ГК). Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК.
Однак зазначимо, що 28 лютого 2025 року набрав чинності Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 № 4196-IX (далі — Закон № 4196), який вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності (28.08.2025). Так, частиною третьою статті 17 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4196 визнають Господарський кодекс України таким, що втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону.
Водночас загальні положення про договір містять глави 52, 53 ЦК.
Договір дарування і пожертви: облік та оподаткування
Так, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 1 ст. 626 ЦК).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК).
Правочин є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).
Звертаємо увагу, що з введенням в дію Закону № 4196 статтю 630 ЦК доповнять положеннями, що наразі передбачені статтею 179 ГК, які дозволяють використовувати типові або примірні договори певного виду. КМУ, уповноважені органи, можуть рекомендувати орієнтовні умови договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках — затверджувати типові договори. Сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх. Сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановили законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 1, 2 ст. 639 ЦК).
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення (ст. 640 ЦК).
Підстави для зміни або розірвання договору зазначені в статті 651 ЦК.
За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановили договором або законом.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не визначили договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК).
Крім того, договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За інформацією Мінюсту
