Пенсійний фонд України звернув увагу на особливості розрахунку допомоги по вагітності та пологах за сумісництвом
Лист ПФУ від 24.03.2025 № 11448-13434/У-03/8-2800/25
Із 04.04.2025 допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомогу по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надають за основним місцем роботи (діяльності) та за місцем роботи за сумісництвом (наймом).
Відповідні зміни до абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) передбачили статтею 14 Закону України від 18.12.2024 № 4158-IX.
Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачували страхові внески, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку (ч. 2 ст. 19 Закону № 1105).
Механізм обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності визначений Порядком, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок).
Зокрема, визначили, що середньоденну зарплата обчислюють шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахували ЄСВ та/або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (п. 3 Порядку).
При цьому середньоденна зарплата (дохід) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день, яку обчислюють шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) (п. 4 Порядку).
У разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, на умовах ЦПД, провадить підприємницьку або іншу діяльність, пов'язану з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності, середню зарплату (суму зарплати) обчислюють страхувальники окремо за основним місцем роботи, за сумісництвом та за місцем (місцями) провадження іншого виду (видів) діяльності. Розрахунковий період у такому разі визначають за кожним місцем роботи окремо (п. 30 Порядку).
У такому разі сумарна зарплата, з якої розраховують виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ.
У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої законом на місяць, за який отриманий дохід, суму ЄСВ розраховують як добуток розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отриманий дохід (прибуток), та ставки ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI).
При нарахуванні зарплати (доходів) фізособам з джерел не за основним місцем роботи ставку ЄСВ, застосовують до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру. Тобто для сумісників базою нарахування ЄСВ є фактично нарахована зарплата.
Отже, допомогу по вагітності та пологах за основним місцем роботи на підставі листка непрацездатності надають з урахуванням норм частини другої статті 19 Закону № 1105, тобто у розмірі не меншому, ніж розмір МЗП, встановленої на час настання страхового випадку.
Якщо застрахована особа також працює за сумісництвом, допомогу по вагітності та пологах надають за місцем роботи за сумісництвом. При цьому доплату до суми допомоги по вагітності та пологах до розміру МЗП не здійснюють, оскільки за даним страховим випадком норма частини другої статті 19 Закону № 1105 буде реалізована за основним місцем роботи.
