Робоча ситуація дня

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Яким чином в декларації з ПДВ відобразити розрахунок коригування до податкової накладної

Яким чином в декларації з ПДВ відобразити розрахунок коригування до податкової накладної

До якого рядка декларації з ПДВ вноситься розрахунок коригування до податкової накладної, отриманий від постачальника товарів?

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 01.11.2011 №1379 (далі — Порядок №1379), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до статті 192 ПК постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Згідно з пунктом 20 Порядку №1379 на підставі вказаного розрахунку отримувач товарів/послуг здійснює коригування податкового кредиту відповідно до статті 192 ПК (за умови дотримання положень законодавчих актів щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов’язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (з від’ємним чи позитивним значенням).

Згідно з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Мінфіну від 25.11.2011 №1492 (далі — Порядок №1492), продавець коригування податкових зобов’язань відображає в рядку 8 Декларації з ПДВ (рядок 8.1 (+ чи -) + рядок 8.2 (+ чи -)).

Покупець відображає коригування податкового кредиту в рядку 16 Декларації з ПДВ (сума значень рядків (16.1 (+ чи -) + 16.1.2 (+ чи -) + 16.2 + 16.3 + 16.4 (+ чи -)).

Згідно з пунктом 3.9 Порядку №1492 у рядку 8.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та відповідно податкових зобов’язань, що здійснюється відповідно до статті 192 ПК. У рядку 8.1.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість.
При заповненні цих рядків обов’язковим є подання Додатку 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)» до Декларації з ПДВ (далі — додаток Д1), який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.

У рядку 8.2 вказуються суми збільшення податкових зобов’язань, що виникають у зв’язку з нецільовим використанням товарів, увезених у пільговому режимі.

Згідно з пунктом 4.5 Порядку №1492 у рядку 16 відображається:

  • коригування обсягів придбання податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1 Декларації з ПДВ (р.16.1);
  • збільшення або зменшення обсягів придбання, за якими не нараховувався податок на додану вартість (р.16.1.1);
  • коригування обсягів придбання та податкового кредиту, який було включено у рядок 15.1 Декларації з ПДВ (р.16.1.2). Значення цього рядка враховується при коригуванні податкового кредиту після перерахування частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року операцій та перерахування частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях за результатами 12, 24 і 36 місяців;
  • коригування згідно обсягів придбання, за якими податок на додану вартість не включався до податкового кредиту і які було включено у рядок 15.2 Декларації з ПДВ (р.16.1.3);

При цьому слід пам’ятати, що дані рядки заповнюються лише за умови подання додатку Д1.

Звертаємо увагу, якщо підприємство, наприклад, використовує спеціальну податкову декларацію, скорочену чи декларацію переробного підприємства, то суми коригування зазначаються в рядках 6 та 12 цих декларацій з відповідним заповненням необхідних складових (р. 12.1–12.4).

додаток

📩 Хочете знати про зміни раніше за колег?

tg_4.png

Статті за темою

Усі статті за темою

ЄСВ для ФОПів у 2026 році: хто сплачує, хто звільнений і який розмір внеску

Питання сплати ЄСВ для ФОПів у 2026 році знову стає актуальним. Воєнна пільга, яка звільняла підприємців від внеску за себе, не діятиме. Тож ФОПам доведеться повернутися до повних нарахувань — окрім тих, хто має законні підстави для звільнення. Розбираємо, хто у 2026 році сплачуватиме ЄСВ, кого звільнять, і який буде мінімальний внесок
61

Як ЗОЗ списувати майно до та після перетворення на КНТ

З’ясуємо, чи можуть комунальні ЗОЗ списувати майно протягом перехідного періоду — після скасування Господарського кодексу та до перетворення на КНТ. Обговоримо, як відбуватиметься ліквідація майна після перетворення та чи можна буде списувати майно, що отримали на праві узуфрукта
26

Інтернет-торгівля і РРО: коли потрібен касовий апарат при онлайн-продажах

Сучасну торгівлю уже не можна уявити без електронних технологій. Інтернет-магазини, мобільні застосунки, оплата банківською карткою, використання для розрахунку Інтернет-банкінгу. А ще є електронні гроші та криптовалюти. Коли тут треба РРО/пРРО і фіскальний чек? У чому відмінність використання РРО/пРРО для накладеного платежу (післяплати) через Укрпошту та Нову пошту, кур’єра. Відповіді на ці питання з урахуванням позиції ДПС — у консультації
21874

Допомога по частковому безробіттю 2025: хто має право та як оформити

Скорочення чи повна зупинка виробництва, зменшення обсягів замовлень — все це може бути причиною зниження розміру зарплат працівників, а у підприємців — скорочення доходу. Є спосіб компенсувати такі втрати — це допомога по частковому безробіттю. На яких умовах її надають, як її розрахувати та отримати, облікувати та оподаткувати — у консультації
11365

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді