Чи виникає додаткове благо у фізособи-позичкодавця, якщо ремонт автомобіля здійснює юрособа-користувач
Переглядів: 1260
Поділитися у
Запитання
Чи виникає дохід у вигляді додаткового блага у фізособи-позичкодавця, якщо юрособа-користувач за свій рахунок проводить технічне обслуговування, поточний, капітальний ремонти транспортного засобу, про що зазначили в договорі позички на безоплатній основі, однак у ньому не передбачили, що позичкодавець ці витрати відшкодовує?
Договір позички транспортного засобу є правочином, що покладає на його сторони (позичкодавця та користувача) взаємні зобов’язання. Тому в розумінні Податкового кодексу України податковий обов’язок зі сплати податкових зобов’язань може виникнути як у позичкодавця, так і у користувача, в залежності від прав та обов’язків, які фактично виникають у таких осіб на підставі цього договору.
У наведеній в запитанні ситуації, якщо фізична особа — позичкодавець не відшкодовує юридичній особі — користувачу суму витрат за капітальний ремонт транспортного засобу, проведення якого за рахунок користувача передбачили в договорі позички на безоплатній основі, то у такої фізособи виникає дохід у вигляді додаткового блага.
Причому проведені користувачем поточний ремонт та технічне обслуговування транспортного засобу до таких наслідків не призводять.
Українські підприємства активно залучають іноземні інвестиції, виграють гранти і розвиваються. Хочете бути серед успішних? Підвищуйте кваліфікацію за Міжнародними стандартами фінансової звітності
У національних стандартах є 5 методів амортизації для основних засобів і два — для малоцінних необоротних матеріальних активів. Кожен із них має переваги й недоліки. Розбираємо, коли доцільно використовувати той чи той метод амортизації, чому переважно використовують прямолінійний метод, а також приклади розрахунку та нарахування амортизації в бухгалтерському обліку
Розрахунок податку на прибуток передбачає врахування податкових різниць. Що це таке, де і як їх рахувати, чи всі платники податку на прибуток застосовують податкові різниці — розбираємо
Малоцінний в обліку не означає не потрібний у господарстві. Без цих дрібниць взагалі може зупинитися виробничий процес, оскільки без спецодягу та інструментів робітники не будуть працювати. Такі об’єкти, як правило, відображаються в обліку як малоцінні швидкозношувані предмети (МШП). У консультації — про визначення, облік та списання МШП
Малоцінні, але необхідні, особливо в офісі. Хто відмовиться в спеку від кондиціонера чи в холод від обігрівача? Принтери, сканери, ксерокси, меблі, кондиціонери — більшість офісного обладнання належить до малоцінних необоротних матеріальних активів. Сьогодні про основні нюанси обліку малоцінних необоротних матеріальних активів
