Коли сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності

1439

Запитання

З якої дати необхідно сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності: з дня підписання договору оренди земельної ділянки чи з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки?

Відповідь

Підпунктом 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПКУ).

Коли сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Статтею 13 Закону України від 16 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону № 161 істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є:

  • дата укладення та строк дії договору оренди;
  • орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

При цьому за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Згідно з частиною першою ст. 116 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗКУ, або за результатами аукціону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (ст. 126 ЗКУ).

Слід зазначити, що орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди (ст. 25 Закону № 161).

Відповідно до п.п. 15 п. 196 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 зі змінами та доповненнями, на офіційному вебсайті Держгеокадастру за допомогою технологічних та програмних засобів Державного земельного кадастру оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру, зокрема, про державну реєстрацію права оренди (суборенди) земельною ділянкою.

Отже, орендна плата сплачується орендарем з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

ЗІР, категорія 111.02

додаток

👇 Святкова пропозиція

Статичний блок для запитань-відповідей

Останні новини

Усі новини

Статті за темою

Усі статті за темою

Електронні гроші: як працюють і як їх обліковувати в Україні

Що таке електронні гроші, який їхній вплив на оподаткування, бухгалтерський облік операцій з електронними грошима, чим вони відрізняються від цифрових грошей і криптовалют — ці та інші пов’язані питання у цьому огляді
2214

Фінансовий моніторинг у 2025 році: порогові операції, підозрілі платежі, нові правила

Що слід знати про фінансовий моніторинг при здійсненні своїх платежів, що таке порогові та підозрілі операції, як бути у ситуації відмови банку у проведенні платежу з вимогою довести законність коштів? Які обмеження на перекази між картками фізосіб? Яку інформацію про клієнта бухгалтери-підприємці та аудитори мають передавати до Держфінмоніторингу? Кінцеві бенефіціари — хто це та що буде, якщо про них не повідомити. Ці та пов’язані питання — в огляді експерта
92755

Розрахунково-платіжна відомість працівника: форма, зразок і порядок заповнення

Про розрахунково-платіжну відомість та її призначення розповімо у даній консультації. Також наведемо зразок заповнення розрахунково-платіжної відомості та повідомлення про розміри виплат (розрахункового листка)
62740

Інтернет-торгівля і РРО: коли потрібен касовий апарат при онлайн-продажах

Сучасну торгівлю уже не можна уявити без електронних технологій. Інтернет-магазини, мобільні застосунки, оплата банківською карткою, використання для розрахунку Інтернет-банкінгу. А ще є електронні гроші та криптовалюти. Коли тут треба РРО/пРРО і фіскальний чек? У чому відмінність використання РРО/пРРО для накладеного платежу (післяплати) через Укрпошту та Нову пошту, кур’єра. Відповіді на ці питання з урахуванням позиції ДПС — у консультації
22427

Платіжна інструкція 2025: правила заповнення та приклад

Платіжну інструкцію запровадили замість платіжного доручення. Тепер цей документ оформлюють лише з використанням номера рахунку у міжнародному форматі IBAN. Розбираємо, як правильно заповнити платіжну інструкцію, які реквізити вказати та на що звернути увагу, щоб уникнути помилок. Також наведемо приклад заповненого документа
142676