Відповідь
Підприємству стати на облік за неосновним місцем обліку доведеться, якщо воно разом з обов’язками подавати податкові декларації (розрахунки, звіти) та або нараховувати, утримувати або сплачувати (перераховувати) податки, збори на території адміністративно-територіальної одинці за своїм місцезнаходженням, має такі самі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці.
Порядок взяття на облік за неосновним місце обліку платників визначає розділ VII Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588.
Платник податків, аби його взяли на облік за неосновним місцем обліку, зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП. Зробити це він має протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням.
До речі, заяву за формою №17-ОПП можна подавати до органу контролю:
- за неосновним місцем обліку — тоді у розділі 3 заяви зазначають орган контролю, до якого подається заява, та обирають адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговує такий орган;
- за основним місцем обліку — тоді у розділі 3 заяви зазначають всі органи контролю, де бажають стати на облік за неосновним місцем обліку, та обирають адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговують такі органи.
А якщо платник податків уклав з органом контролю договір про визнання електронних документів, він може подати заяву і в електронній формі, головне — дотримати умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Також взяття на облік за неосновним місцем обліку відбувається на підставі:
- повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, податного платником, якщо у такому повідомленні платник визначив орган контролю, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;
- заяви за формою №5-ОПП, поданої нотаріусом, якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в органі контролю за місцезнаходженням робочого місця.
Якщо платник обрав один із цих двох способів, йому вже не потрібно подавати до органу контролю заяву за формою № 17-ОПП.
Орган контролю за основним місцем обліку у разі звернення платника податків може надати перелік органів контролю, у яких такий платник перебуває на обліку за неосновним місцем обліку.
ТОП-публікації Експертус Головбух
Які особливості організації бухгалтерського обліку на АЗС, у яких одиницях виміру обліковується пальне у акцизних, податкових і видаткових накладних, якими нормами керуватися при списанні природних втрат пального, які особливі журнали, відомості, акти мають складати АЗС для обліку пального. Відповіді на ці питання — у даному огляді
Перед поданням документів у 2026 році переконайтеся, що ви використовуєте актуальну редакцію форм, що затвердив Мін’юст. Застарілі бланки є підставою для відмови у реєстрації. Скачати форми реєстраційних заяв можна у статті
В адвокатів та нотаріусів є особливий вид самозайнятості — незалежна професійна діяльність. Незалежна професійна діяльність: від реєстрації до припинення. Розглянемо, що й до чого
Існує спеціальна обов’язкова заява про об’єкти, які є джерелом доходу платника податку, або такі, що пов’язані з оподаткуванням, наприклад легкові автомобілі, земельні ділянки, а також кіоски, магазини та інші торговельні точки тощо. Це так звана форма 20-ОПП. Коли її подавати, які наслідки за неподання, невірну чи помилкову інформацію в ній, як її слід заповнювати та коли оновлювати, — у консультації експерта на конкретних зразках для різних ситуацій
Кожен платник податків знає про свій обов’язок самостійно сплачувати податки та збори у строки і в розмірах, встановлених Податковим кодексом. Порушника законодавчих вимог карають накладенням фінансових санкцій — штрафу і пені. Про те, як нараховується пеня за несвоєчасну сплату податку та приклад розрахунку пені за несвоєчасну сплату податку — у статті
