Відповідь
За загальним правилом, податкові зобов’язання з ПДВ та податковий кредит формують за «першою подією».
Так, датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- зарахування коштів на банківський рахунок постачальника як оплата товарів, що підлягають постачанню, а в разі готівкових розрахунків — дата оприбуткування коштів у його касі;
- відвантаження товарів (п. 187.1 Податкового кодексу України; ПК).
Своєю чергою, покупець формує податковий кредит за правилом «першої події» на дату:
- списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів;
- отримання платником податку товарів (п. 198.2 ПК).
Певна річ, що постачальник на дату виникнення податкових зобов’язань має скласти податкову накладну й зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений ПК строк (п. 201.1 ПК). Саме ця податкова накладна і надасть покупцеві право віднести до податкового кредиту суми ПДВ, нараховані (сплачені) за придбаними товарами.
А от сформувати податковий кредит за відсутності належно оформленої та зареєстрованої податкової накладної покупець не може (п. 198.6 ПК).
Як бачимо, аби сформувати податковий кредит, коли товари придбавають на умовах післяплати, покупець має отримати товари, а податкову накладну на їх відвантаження — оформити і зареєструвати в ЄРПН. Тому в разі коли дата отримання товарів не збігається із датою їх відвантаження, покупець може реалізувати своє право сформувати податковий кредит лише після складання податкової накладної постачальником (у момент відвантаження товарів) та реєстрації її в ЄРПН, але не раніше отримання права власності на такі товари. Таке формування податкового кредиту цілком відповідає вимогам ПК.
Із цим погоджуються і податківці (лист ДФС від 09.06.2015 № 11999/6/99-99-19-01-01-15, лист ГУ ДФС у Рівненській області від 09.09.2016 № 2128/10/17-00-12-02-10).
ТОП-публікації Експертус Головбух
Річний перерахунок ПДВ за 2025 рік потрібен тим, хто має одночасно й оподатковувані, й неоподатковані податком доходи. Такі платники нараховують компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ, а потім проводять їхнє уточнення, тобто перерахунок ПДВ в кінці року. У консультації мова піде про те, як здійснити такий перерахунок, скласти розрахунок коригування до компенсуючих податкових накладних та як відобразити все це у податковій декларації
Сплатили нерезиденту аванс за рекламні послуги. За першою подією склали і зареєстрували податкову накладну (ПН). Послуги він так і не надав. Ми розірвали угоду, і нерезидент повернув інвалюту. Гроші спочатку зарахували на розподільчий рахунок. На поточний — ще ні. Якою датою потрібно зробити розрахунок коригування (РК) до ПН? За яким курсом коригувати ПДВ?
Пригадаємо основні правила, за якими складають зведені податкові накладні. Підкажемо, коли замість звичайних податкових накладних можна оформити одну зведену, і чи не буде порушенням, якщо оформите зведену податкову накладну на ритмічні постачання лише в якомусь окремому звітному періоді, а в інші складатимете за правилом першої події
Щоб включити маркетингові послуги до складу витрат і податкового кредиту, підприємство має надати податківцям переконливу доказову базу. З’ясуємо, які документи потрібні, які послуги вважають маркетинговими і як правильно підтвердити їх зв’язок із господарською діяльністю
Дізнайтеся, які документи допоможуть оскаржити штраф за несвоєчасну реєстрацію РК, що постачальник складає на зменшення податкових зобов’язань, а реєструє — покупець. У відео ознайомимо вас із правовою позицією Верховного Суду, який цілком на боці платників податків
