Відповідь
За загальним правилом, податкові зобов’язання з ПДВ та податковий кредит формують за «першою подією».
Так, датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- зарахування коштів на банківський рахунок постачальника як оплата товарів, що підлягають постачанню, а в разі готівкових розрахунків — дата оприбуткування коштів у його касі;
- відвантаження товарів (п. 187.1 Податкового кодексу України; ПК).
Своєю чергою, покупець формує податковий кредит за правилом «першої події» на дату:
- списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів;
- отримання платником податку товарів (п. 198.2 ПК).
Певна річ, що постачальник на дату виникнення податкових зобов’язань має скласти податкову накладну й зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у встановлений ПК строк (п. 201.1 ПК). Саме ця податкова накладна і надасть покупцеві право віднести до податкового кредиту суми ПДВ, нараховані (сплачені) за придбаними товарами.
А от сформувати податковий кредит за відсутності належно оформленої та зареєстрованої податкової накладної покупець не може (п. 198.6 ПК).
Як бачимо, аби сформувати податковий кредит, коли товари придбавають на умовах післяплати, покупець має отримати товари, а податкову накладну на їх відвантаження — оформити і зареєструвати в ЄРПН. Тому в разі коли дата отримання товарів не збігається із датою їх відвантаження, покупець може реалізувати своє право сформувати податковий кредит лише після складання податкової накладної постачальником (у момент відвантаження товарів) та реєстрації її в ЄРПН, але не раніше отримання права власності на такі товари. Таке формування податкового кредиту цілком відповідає вимогам ПК.
Із цим погоджуються і податківці (лист ДФС від 09.06.2015 № 11999/6/99-99-19-01-01-15, лист ГУ ДФС у Рівненській області від 09.09.2016 № 2128/10/17-00-12-02-10).
ТОП-публікації Експертус Головбух
Податкове законодавство дає можливість застосовувати пільги і тим самим дозволяє заощаджувати на податках. Однак поводьтеся обачно із ПДВ-пільгами — вони можуть приховувати загрозу. Хто із платників податків має бути напоготові та як «розрулити» цю ситуацію — розглянемо у консультації
Сплатили нерезиденту аванс за рекламні послуги. За першою подією склали і зареєстрували податкову накладну (ПН). Послуги він так і не надав. Ми розірвали угоду, і нерезидент повернув інвалюту. Гроші спочатку зарахували на розподільчий рахунок. На поточний — ще ні. Якою датою потрібно зробити розрахунок коригування (РК) до ПН? За яким курсом коригувати ПДВ?
У консультації підкажемо, як заповнити податкову накладну та наведемо детальний алгоритм заповнення податкової накладної, правила нумерації та типів причин
Допоможемо правильно заповнити податкову накладну, складену за щоденними підсумками операцій із постачання товарів чи послуг кінцевому споживачеві — неплатнику ПДВ
Можете потрапити в пастку системи електронного адміністрування ПДВ, якщо погасите поточні зобов’язання за рахунок переплати ПДВ, що виникла після того, як подали зменшувальний уточнюючий розрахунок. Аби цього не сталося, дійте за інструкцією від експерта
