Нацбанк опублікував інфляційний звіт за жовтень 2022 року.
За даними НБУ, у 2022 році інфляція прискориться до 30%. З огляду на війну та рекордні за кілька десятиліть світові темпи зростання цін це помірний рівень інфляції. Надалі інфляція сповільниться:
- у 2023 році — до 21%;
- 2024-му — нижче ніж 10%.
Зниженню інфляції сприятимуть:
- поступове налагодження логістики та виробництва;
- зменшення світової інфляції;
- збереження облікової ставки на високому рівні;
- виважена економічна політика держави з відмовою від емісійного фінансування дефіциту бюджету наступного року.
Лише у 2025 році інфляція повернеться до 5%.
У 2022 році економіка скоротиться майже на третину, а у 2023—2024 роках — зростатиме помірними темпами. За прогнозом НБУ, економіка почне зростати в 2023 році завдяки очікуваному зниженню безпекових ризиків, пожвавленню споживчого попиту та інвестиційної діяльності на тлі налагодження виробничих і логістичних процесів та збереження значних фіскальних стимулів.
У 2023—2024 роках темпи зростання ВВП становитимуть 4—5% на рік.
У 2022 році безробіття сягне майже 30%. У наступні роки попит на робочу силу пожвавиться, а рівень безробіття знизиться завдяки відновленню економіки. Водночас безробіття залишатиметься вищим за свій природний рівень через втрати економіки та поглиблення диспропорцій, що пов’язані з війною.
Номінальні зарплати у 2022 році знизяться на 12—13%, а реальні — на чверть (з урахуванням інфляції). Причина — зниження фінансової стійкості підприємств і значна конкуренція між претендентами на роботу. Через збереження дефіциту кваліфікованої робочої сили в окремих секторах і значні диспропорції на ринку праці номінальні зарплати наступного року зростуть майже на третину та перевищать довоєнний рівень, а в 2024 році — ще на 28%. Однак у реальному вимірі зарплати зростатимуть повільно через високу інфляцію та низьку продуктивність праці у порівнянні з довоєнними показниками.
Дефіцит бюджету скорочуватимуть поступово — з 25% ВВП у 2022 році без урахування грантів до 12% ВВП у 2024 році. Основним джерелом покриття дефіциту бюджету та утримання макрофінансової стабільності залишатиметься міжнародне фінансування. Емісійне фінансування планують повністю припинити з 2023 року.
Якщо до середини 2024 року високі безпекові ризики зберігатимуться, у 2023 році економіка зросте лише на 2%, а інфляція довше відхилятиметься від цілі НБУ. У 2023—2024 роках ВВП зростатиме повільно — 2—3% на рік. Повноцінне відновлення економіки розпочнеться лише з середини 2024 року.
Наступного року інфляція швидко сповільнюватиметься у порівнянні з базовим прогнозом (до 13,4%) через пригнічений споживчий попит та подовження дії мораторію на підвищення тарифів на комунальні послуги. Водночас у 2024 році інфляція різко прискориться через суттєве збільшення адміністративних цін внаслідок завершення дії мораторію.
Інтеграція України до ЄС супроводжується стабільним зростанням ролі євро у валютних розрахунках. Упродовж 2015—2021 років частка євро в розрахунках за експорт товарів зросла з 13% до понад 26%, а в розрахунках за імпорт товарів — з 31% до 49,5%. З початком війни роль євро ще більше посилилася з огляду на переорієнтацію транспортування до Європи та суттєву міжнародну допомогу від європейських партнерів.
Роль долара залишатиметься значною, допоки зберігатиметься сировинна структура українського експорту. Однак євроінтеграційні процеси та нарощування виробництва товарів з вищою доданою вартістю сприятимуть поступовому зниженню ролі долара у валютних розрахунках України.
