Бухгалтерський облік на АЗС

У чому особливості бухгалтерського обліку на АЗС

Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, у пергу чергу, бензином, дизпаливом та скрапленим вуглеводневим газом, здійснюється через автозаправні станції (АЗС), автогазозправні станції (АГС) та автомобільні газозаправні пункти (АГЗП) (далі все разом — АЗС). Відпуск нафтопродуктів з автоцистерн забороняється і здійснюється через паливо, оливо- та газороздавальні колонки (далі все разом — ПРК) оператором АЗС або ж водієм самостійно (п. 3, п. 14 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМУ від 20.12.1997 № 1442, далі — Правила № 1442).

📌 Нові можливості в роботі бухгалтера — гайд

Бухгалтерський облік на АЗС є одним із найскладніших у сфері роздрібної торгівлі, оскільки:

• регулюється досить суворим податковим, ліцензійним і паливним законодавством, зокрема використовуються специфічні терміни («акцизний склад», «акцизний склад пересувний», «місце роздрібної торгівлі пальним»), спеціальні податкові правила, існують норми списання нафтопродуктів та фактично існування мінімальної щомісячної зарплати працівників АЗС, згадані вже правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами;
• пальне (бензин, скраплений газ природний) та його суміші (газойлі, дизпаливо) є підакцизними товарами (п. 215.1 Податкового кодексу України, далі — ПК), а тому існує суворий контроль літражу, використання сертифікованих і опломбованих лічильників, складається податкова декларація з акцизного податку;
• використовуються специфічні первинні документи, зокрема акцизні накладні, спеціалізована товаро-транспортна накладна на нафтопродукти (форма № 1-ТТН (нафтопродукт));
• облік пального поєднується з обліком інших супутніх товарів і громадського харчування. Сучасна АЗС — це також міні-маркет та заклад харчування. АЗС, як правило, окрім палива, продає ще й тютюнові вироби та алкогольні напої, продукти харчування, зокрема кава, тощо. При цьому тютюн та алкоголь також є підакцизними товарами. Місце торгівлі алкогольними напоями не може здійснюватися на всій території АЗС, а здійснюється виключно в одному торговому приміщенні (будівлі) (лист ДПС від 15.07.2020 № 2897/6/99-00-09-01-02-06/ІПК);
• для пального необхідні окремі спеціалізовані РРО. При цьому використання пРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється (пп. «1» ст. 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265). Спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати, які використовуються, мають бути включені до окремого розділу Реєстру РРО (роз’яснення ГУ ДПС у Одеській області). Як наслідок, для відпуску пального та супутніх продуктів (тютюнові вироби, алкогольні напої, продукти харчування) потрібні окремі РРО. У той же час для супутніх продуктів можливим є застосування пРРО.

При торгівлі паливом, окрім грошей у готівковій і безготівковій формі, можливим є використання талонів і відомостей на відпуск пального тощо (п. 9 Правил № 1442).

Крім того, свої особливостей — облікові різниці та обов’язкову щомісячну інвентаризацію — додає головний об’єкт обліку АЗС — пальне.

Як отримати ліцензію на зберігання пального

За зразками без проблем зможете заповнити заяву про отримання ліцензії на зберігання пального для власних потреб і для інших осіб

РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Особливості пального як об’єкта бухгалтерського обліку

Пальне — це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 ПК (пп. 14.1.141¹ ПК).

Для зручного ведення бізнесу на АЗС використовують спеціалізоване програмне забезпечення (наприклад, POS-системи), інтегроване з програмами обліку, яке автоматично синхронізує показники паливороздавальних колонок (ПРК) та фіскальних чеків з обліковою базою (BAS чи інші бухгалтерські платформи).

Пальне з точки зору бухгалтерського обліку є різновидом запасів і при його обліку слід керуватися НП(С)БО 9 «Запаси». Так, для АЗС пальне — це товар, що обліковується за субрахунком 282 «Товари в торгівлі», так як він призначений ведення обліку руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі, зокрема в магазинах (Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291). Однак це специфічний товар, так як нафтопродукти та природний газ мають специфічні фізико-хімічні властивості. Розглянемо їх.

Змінюваність пального під впливом температури. Обсяг у літрах пального постійно змінюється під впливом температури. Так, бензин при:

• нагріванні — розширюється (літраж збільшується);
• охолодженні — стискається (літраж зменшується).

Однак маса бензину залишається незмінною. Через це обсяги бензину та іншого пального при складанні акцизних накладних і Додатку 1¹ до податкової декларації з акцизного податку обліковуються не просто в літрах (л), а у літрах приведених до температури +15ºС. Роздрібний продаж через паливороздавальні колонки (ПРК) автоматично вважається приведеним до стандартної температури +15 °C. Як наслідок, якщо заміряти фактичний обсяг бензину у ПРК, то він може відрізнятися від програмного. Так виникає облікова різниця. Це все стосується не лише бензину, але й інших нафтопродуктів і газу.

Згадана облікова різниця, окрім ПРК, виникає ще й між документами. Як правило, у первинних документах, наприклад видаткових накладних, пальне відображається у звичайних літрах (л). Однак у акцизних накладних, зокрема форми «П» обсяг реалізованого пального відображається у кг        та у літрах, приведених до температури 15 °C.

Випаровування та налипання пального. Пальне випаровується та налипає на стінки цистерн (іншої тари). Як наслідок, виникають природні втрати пального, інвентаризація на АЗС є обов’язковою та проводиться щомісяця (станом на 1-е число) (абз. 2 п. 13.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Мінпаливенерго, Мінтрансзв'язку, Мінекономіки, Держспоживстандарту від 20.05.2008 № 281/171/578/155, далі — Інструкція № 281).

При інвентаризації пального слід керуватися:

• Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Мінфіну від 02.09.2014 № 879 (далі — Положення № 879);
• Нормами втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування, затвердженими постановою КМУ від 05.08.2020 № 686 (далі — Норми № 686);
• Порядком електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженим постановою КМУ від 24.04.2019 № 408 (далі — Порядок № 686).

Втрати у межах Норм № 686 норм списуються на витрати підприємства та не обкладаються акцизним податком з реалізації пального і ПДВ. Понаднормові нестачі компенсуються за рахунок матеріально відповідальних осіб за ринковою ціною палива, щодо них є акциз і ПДВ.

ШІ бухгалтеру не товариш? Де закінчується допомога і починаються ризики

Штучний інтелект швидко відповідає, красиво структурує і впевнено посилається на норми. Але за цією зручністю часто ховаються помилки, які коштують бухгалтерам штрафів, донарахувань і судових спорів. Ми перевірили, як ШІ справляється з реальними робочими кейсами

АНАЛІЗ ТА ВИСНОВКИ

Ліцензування торгівлі на АЗС

Роздрібна торгівля пальним, як і оптова, вимагає отримання відповідної ліцензії — на кожне місце такої торгівлі (ч. 2 ст. 29 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817, далі — Закон № 3817). Місце роздрібної торгівлі пальним — це зокрема об’єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування (пп. «52» ч. 1 ст. 1 Закону № 3817).

Також, як правило, окрім ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, ще необхідні ліцензії на супутні товари:

• тютюнові вироби та/або рідини, що використовуються в електронних сигаретах — одна з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (ч. 1 ст. 23 Закону № 3817);
• алкоголь (крім столових вин) — ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (ч. 7 ст. 16 Закону № 3817).

У заявах на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами в графі «класифікація закладу торгівлі» можна зазначати АЗС-магазин (лист ДПС від 15.07.2020 № 2897/6/99-00-09-01-02-06/ІПК).

Ліцензії видаються безстроково за місцем торгівлі відповідні управління ДПС в областях та м. Києва. Якщо є ліцензія на роздрібний продаж пального, то ліцензія на зберігання пального на цьому ж місці не потрібна.

Вартість ліцензії на роздрібної торгівлі пального — 0,35 розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж, — на кожне місце роздрібної торгівлі пальним (у 2026 році — це 3026,45 грн, = 8647 грн × 0,35).

Умови роздрібних паливних ліцензій, як уже згадувалося, мають вимоги щодо зарплати.

Середньо мінімальна зарплата працівників АЗС

Відповідно до ліцензійних умов на роздрібний продаж пального розмір середньої щомісячної зарплати (СЗП), що нарахований суб’єктом господарювання, має прив’язку до розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (МЗП). Відтак середня щомісячна зарплата має становити не менше:

• 1,5 МЗП (для 2026 року — це 12 970,50 грн, = 8647 грн × 1,5) — якщо всі місця роздрібної торгівлі пальним розташовані за межами обласних центрів областей і м. Києва на відстані ≥ 50 км, а торговельні зали займають площу < 500 м² (абз. 2 ч. 13 ст. 42 Закону № 3817);
• 2 МЗП (для 2026 року — це 17 294 грн, = 8647 грн × 2) — в інших випадках (абз. 1 ч. 13 ст. 42 Закону № 3817).

Виходить, що якщо хоча б одне місце роздрібної торгівлі пальним, що належить суб’єкту господарювання, наприклад, буде розташоване на відстані 49 км (< 50 км) чи торговий зал буде 505 м² (> 500 м²), то вже вимога щодо середньої щомісячної зарплати працівників буде 2 МЗП. Ця вимога стосується як юросіб, так і фізосіб-підприємців (ФОП).

Розрахунок розміру СЗП здійснюється відповідно до даних Додатка 4ДФ Податкового розрахунку, що включає в себе й оплату тимчасової непрацездатності (ТН), — як за рахунок платника податків, так і за рахунок ПФУ (абз. 3 ч. 13 ст. 42 Закону № 3817). Як наслідок, формула розрахунку виглядає так:

СЗП_АЗС = (ЗП + оплата ТН)/кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано ЗП

Якщо ФОП не має найманих працівників, то вищенаведені вимоги з відповідними умовами (1,5 МЗП і 2 МЗП) стосуються розміру його загального місячного оподатковуваного доходу (ч. 14 ст. 42 Закону № 3817).

Податкові правила, акциз, ПДВ і податок на прибуток в обліку пального

Свої «паливні» особливості має облік акцизного податку, податку на прибуток і ПДВ. Розглянемо їх.

Акцизний податок в обліку пального

Враховуючи, що пальне є підакцизним товаром, суб’єкт господарювання, який відкриває АЗС, повинен:

• повідомити ДПС про всі власні та орендовані об’єкти оподаткування, подавши Заяву про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форму 20-ОПП), код форми у Електронному кабінеті J1312007 — для юросіб, F1312007 — для ФОП;
• зареєструватися платником акцизного податку — не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального (роз’яснення ГУ ДПС у Черкаській області). Для цього подається Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (форма J1304101 — для юросіб, J1304101 — для ФОП);
• зареєструвати всі акцизні склади. Акцизний склад — це зокрема приміщення або територія, де розпорядник провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (пп. 14.1.6 ПК);
• забезпечити всі ємності для пального лічильниками та зареєструвати ці лічильники у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівномірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Після реєстрації платнику акцизного податку відкривається електронний рахунок у Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА РПСЕ). Поповнювати рахунок одразу не потрібно. Реєстрація акцизних накладних відбувається у межах обсягу залишку пального, який ви вже маєте в системі, або за рахунок сум акцизного податку, перерахованого на електронний рахунок. Поповнювати рахунок треба, якщо ліміту не вистачає.

Акцизна накладна на пальне — це обов’язковий електронний документ, який складається на кожну повну або часткову операцію з реалізації пального та реєструється в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН) з використанням електронного підпису. Так як за день операцій з реалізації пального багато, то може складатися акцизна накладна за щоденними підсумками операцій та зведені акцизні накладні (п. 231.3 ПК, п. 2 розд. ІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженим наказом Мінфіну від 27.11.2020 № № 729, далі — Порядок № 729).

Потім на основі акцизних накладних складається податкова декларація з акцизного податку з заповненим Додатком 1¹ «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу». Декларація подається щомісяця — впродовж 20 к. днів.

Якийсь окремий роздрібний акциз при реалізації пального відсутній, а отже, ставки податку єдині та не поділяються на опт і роздріб. Ставки акцизного податку для пального визначені пп. 215.3.4 ПК, але у 2026—2027 роках щодо окремих видів пального продовжують діяти тимчасові знижені ставки акцизного податку з п. 48 підрозд. 5 Перехідних положень ПК. Їх узагальнено у таблиці нижче.

Крім того, тимчасово, на період дії воєнного стану застосовується акциз за ставкою 0% за 1000 л застосовується щодо важких дистилятів (газойлів), до яких належить і дизпаливо, біодизелю та його сумішей, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України (п. 44 підрозд. 5 Перехідних положень ПК).

ПДВ і облік пального

Реалізація пального є об’єктом обкладання ПДВ. Ставка ПДВ при реалізації пального — базова, тобто 20%. ПДВ нараховується на договірну вартість реалізованого пального, без включення акцизу. Останній не входить до бази ПДВ, так як діє пряме виключення при реалізації підакцизних товарів суб’єктами господарювання у роздрібній торгівлі (п. 188.1 ПК, пп. 213.1.9 ПК).

Податкова накладна — це ще один електронний документ, який складається з метою нарахування податкового зобов’язання з ПДВ на обсяги реалізованих товарів, робіт, послуг. При реалізації пального податкова накладна така ж сама, як і при реалізації інших товарів, вона складається і реєструється за тими ж правилами. Податкові накладні реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), що є частиною Системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ), яка також має електронний рахунок, що є відмінним від того, який використовується у СЕА РПСЕ.

Податкові накладні є основою для заповнення податкової декларації з ПДВ, яка подається теж щомісяця, як і акцизна декларація.

При роздрібній торгівлі через АЗС пальне продається як фізособам (неплатникам), так і бізнесу (за талонами, відомостями чи смарт-картами). Відтак податкові накладні складаються, якщо продаж:

• кінцевому споживачу — фізособі та юрособам — неплатникам ПДВ. Наприкінці дня на основі Z-звіту РРО складається одна підсумкова податкова накладна з типом причини «11» (складена за щоденними підсумками операцій, роз’яснення ГУ ДПС у Дніпропетровській області);
• юрособам — платникам ПДВ. Складається окрема індивідуальна ПН на дату виникнення першої події (оплати або відпуску пального).

У податкових накладних з ПДВ обсяг реалізованого пального, як і у видаткових накладних, зазначається у фактичних літрах за даними спеціалізованого РРО. Як наслідок, виникає облікова різниця з акцизними накладними та СЕА РПСЕ, де використовуються літри, приведені до температури 15°C. Бухгалтеру необхідно контролювати цю різницю, яка виникає через температурні коливання, адже значні розбіжності між фактичними обсягами у ПН та обсягами в акцизних накладних можуть викликати запитання під час податкових перевірок. І пов’язано це також і з пошуком податківцями нестач пального.

Відхилення за обліковими різницями розраховується на 31 грудня року і він не повинен перевищувати певного обсягу за такий календарний рік для (п. 47 Порядку № 408):

• пального (окремо за кожним кодом УКТ ЗЕД), крім скрапленого газу — 1%;
• скрапленого газу — 3%.

Пальне — це летюча речовина, тому типовою ситуацією в обліку ПДВ з пального є списанні нестачі або втрати пального понад норми природного убутку, так як це вважається використанням у негосподарській діяльності. На такі понаднормові обсяги необхідно нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання з ПДВ (п. 198.5 ПК). Для цього складається зведена податкова накладна, яка має бути зареєстрована впродовж 20 днів після кінця місяця, у якому такий понаднормовий убуток трапився (п. 201.10 ПК). Звіди й обов’язкові щомісячні інвентаризації пального, про які згадувалося.

Також слід звернути увагу, що для АЗС більшим є ризик блокування податкових накладних. Так, несвоєчасна реєстрація акцизних накладних або розбіжності з РРО стають причиною призупинення реєстрації податкової накладної.

В усьому іншому облік ПДВ для АЗС є стандартним, зокрема й щодо алкогольних напоїв, тютюнових виробів та інших супутніх товарів. Облік супутніх товарів такий же, як і у будь-якому іншому роздрібному магазині.

Податок на прибуток і облік пального

Податок на прибуток при реалізації пального нараховується за тими ж правилами, що й звичайно, за винятком того, що існує обов’язковий щомісячний авансовий внесок. Суб’єкти господарювання, які займаються реалізацією пального через АЗС чи автоцистерни, не можуть бути на спрощеній системі оподаткування (п. 291.5 ПК), а тому є або платниками податку на прибуток (юрособи), або платниками ПДФО та військового збору (ФОП), тобто перебувають на загальній системі оподаткування.

Авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, сплачуються щомісяця не пізніше 20-го числа поточного місяця. Розмір авансового внеску узагалі не залежить від суми податку на прибуток та становить (пп. 141.14.2 ПК):

• 60 тис. грн — за кожну АЗС;
• 30 тис. грн, — якщо реалізується виключно скраплений газ;
• 45 тис. грн, — якщо реалізація скрапленого газу на АЗС ≥ 50%.

Сплачені авансові внески зменшують податок на прибуток підприємств, що розрахований за результатами звітного періоду. Однак, якщо за результатом сталася переплата, коли авансові внески перевищують нарахований податок на прибуток, то сума перевищення не підлягає поверненню та не переноситься на наступний рік (роз’яснення ДПС у Івано-Франківській області).

Зарахування сплачених авансових внесків у зменшення податку на прибуток здійснюється через заповнення Додатку АВ до податкової декларації з податку на прибуток.

Облік пального на АЗС: надходження, зберігання, реалізація

Для обліку процесів надходження, зберігання та реалізації пального керуємося загальними правилами бухгалтерського обліку запасів, а також Інструкцією № 281, зокрема правила обліку нафтопродуктів на АЗС (розд. 16 Інструкції № 281), у цілому бухгалтерському обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах нафтопродуктозабезпечення, до яких належать і АЗС (розд. 15 Інструкції № 281).

Остання зокрема містить форми деяких первинних документів, які можна впровадити для обліку палива на АЗС або ж розробити на їх основі власні, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996. Рекомендується всі такі документи для обліку палива затвердити в наказі про облікову політику чи організацію обліку на підприємстві.

Надходження пального

Пальне оприбутковується на підставі видаткових накладних і товарно-транспортних накладних (ТТН) від постачальника, а також результатів вимірювання (з урахуванням температури та густини). При прийманні слід керуватися порядком приймання нафтопродуктів з розд. 5 Інструкції № 281.

Під час зливу пального з автоцистерни складається Акт приймання нафти та нафтопродуктів за кількістю (форма № 5-НП) (Додаток 1 Інструкції № 281). Даний акт є підставою для оприбутковування пального у складському обліку та відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку в підзвіт матеріально відповідальних осіб (пп. 5.2.6 Інструкції № 281), а також складається й у ситуації нестачі пального при прийманні (пп. 5.2.8 Інструкції № 281).

Облік пального, яке надійшло на АЗС, ведеться на субрахунком 282 «Товари в торгівлі». Однак можна задіяти й субрахунок 281 «Товари на складі». Наприклад, для АЗС дані субрахунки можна використовувати так:

• 281 — для обліку палива в ємностях (резервуарах) для подальшого відпуску чи продажу;
• 282 — для пального, що знаходиться безпосередньо в ПРК.

Облік палива, яке не належить АЗС має вестися на позабалансових рахунках за кожним власником у розрізі кожного резервуара (виняток — резервуари місткістю до 100 м³, за якими облік ведеться лише за власниками) (п. 15.4 Інструкції № 281). Таким позабалансовим рахунком може бути 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні». На цьому рахунку зокрема можна вести облік пального, яке вже оплачене його власником за придбаними ним талонами.

Нестачі при транспортуванні, якщо такі виникли, тобто фактично прибуло менше пального, ніж у документах, відображаються за дебетом субрахунків:

• 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» — у межах норм природного убутку (див. Норми № 686). Такі нестачі, що виникли у процесі транспортування пального, покладаються на вантажоодержувача, тобто АЗС (пп. 5.1.8 Інструкції № 281). Виняток — нестача пального, яке АЗС не належить, а перебуває на відповідальному зберіганні, — тоді витрати в АЗС не визнаються (це є витратами власника, п. 15.3 Інструкції № 281);
• 374 «Розрахунки за претензіями» — понад норми з виставленням претензії перевізнику (пп. 5.1.9 Інструкції № 281). Складається акцизна накладна на списання пального на власні потреби, у якій отримувач — «Неплатник» (див. п. 4 розд. І Порядку № 218).

При нестачах складається також:

• акцизна накладна, у якій отримувач — «Неплатник», цифровий код операції «2» (див. п. 4 розд, ІІ, п. 3 розд. ІІІ Порядку № 729);
• податкова накладна на компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ (п. 198.5 ПК), якщо перевищені норми природних втрат (Норми № 686).

Якщо встановлена нестача пального, винним у якій є вантажовідправник та яка після списання природних втрат перевищує граничнодопустиме відхилення між результатами маси пального вантажовідправником і вантажоодержувачем, приймання пального припиняється. Потім слід викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні пального і скласти Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю (форма № 5-НП), якщо інше не передбачено умовами договору (пп. 5.2.8 Інструкції № 281).

Зберігання пального

При обліку зберігання пального керуємося відповідним розд. 6 Інструкції № 281. Щодо інвентаризації пріоритетним є Положення № 879, але всі технічні особливості — це розд. 13 Інструкція № 281.

Має вестися облік нафтопродуктів на АЗС із записом у Журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах (форма № 7-НП) (Додаток 6 до Інструкції № 281). Облік ведеться для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною. Якщо резервуари місткістю 100 м³, то для світлих нафтопродуктів, зокрема бензину, ведення обліку для кожного резервуара не є обов'язковим (п. 6.1 Інструкції № 281). Сторінки цього журналу нумеруються, шнуруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства (організації).

Як уже зазначалося, інвентаризація пального має проводитися щомісяця станом на 1-е число (абз. 2 п. 13.2 Інструкції № 281). Мета такої інвентаризації:

• виявлення фактичної наявності нафти та нафтопродуктів за марками і видами, а також суми готівки на АЗС;
• зіставлення фактичної наявності нафти та нафтопродуктів за марками і видами з даними бухгалтерського обліку (здійснюється також щомісяця, п. 15.6 Інструкції № 281);
• виявлення нестандартних нафтопродуктів, тобто тих, які за одним чи декількома показниками якості не відповідають вимогам нормативних документів. Для цього у нагоді стане також Інструкція з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільним наказом Мінпаливенерго, Держспоживстандарту від 04.06.2007 № 271/121;
• перевірка дотримання умов та порядку зберігання нафти та нафтопродуктів, а також готівки на АЗС.

До складу робочих інвентаризаційних комісій забороняється вводити головного бухгалтера підприємства та матеріально відповідальних осіб (п. 13.5 Інструкції № 281).

За результатами вимірювання кількості пального складаються:

• Журнал реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах (форма № 7-НП) (Додаток 6 до Інструкції № 281);
• Акт вимірювання нафтопродуктів (нафти) у резервуарах (форма № 3-НП) (Додаток 26 до Інструкції № 281).

Природні втрати пального відображаються у Розрахунку природних втрат нафтопродуктів по АЗС №, розташованій за місцезнаходженням за період (форма № 29-НП) (Додаток 32 до Інструкції № 281).

Актів інвентаризації складається два (п. 13.13 Інструкції № 281):

• Акт інвентаризації на АЗС (форма № 25-НП) (Додаток 22 до Інструкції № 281);
• Акт інвентаризації нафтопродуктів (нафти), які належать __ і перебувають на відповідальному зберіганні (форма № 30-НП) (Додаток 33 до Інструкції № 281). У даному акті зокрема можна показати пальне, яке вже оплачене покупцями та зберігається на АЗС.

Після отримання інвентаризаційних актів бухгалтеру АЗС необхідно:

• скласти Порівняльну відомість результатів інвентаризації нафтопродуктів (нафти) (форма № 27-НП) (Додаток 30 до Інструкції № 281);
• врегулювати облікові різниці, що були виявлені, керуючись п. 13.17 Інструкції № 281;
• перенести результат інвентаризації потрапляє до Звіту про втрати нафтопродуктів (нафти) на підприємствах (форма № 32-НП) (Додаток 35 до Інструкції № 281). У даному звіті зазначаються зокрема втрати власного пального, а також втрати сторонніх організацій. Звіт складається щомісяця.

Реалізація пального

Матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху палива за марками і видами (для дизпалива — в залежності від масової частки сірки) у Змінному звіті АЗС (форма № 17-НП) (Додаток 14 до Інструкції № 281) (п. 16.1 Інструкції № 281).

На підставі первинних документів, які надаються матеріально відповідальними особами АЗС, зокрема й згаданого Змінного звіту (форми № 17-НП) складаються місячні накопичувальні відомості окрема з приймання та відпуску палива і зазначенням найменування документа, номера і дати його складання та маси палив за кожним власником і в розрізі кожного резервуара (п. 15.2 Інструкції № 281).

Бухгалтерські проведення для обліку пального є аналогічними обліку й інших товарів. Можливі бухгалтерські проведення наведені у таблиці нижче.