Сумісники мають право на відпустку. Однак правила її надання та оплати мають особливості. Якої тривалості надати відпустку суміснику та як її оплатити – у статті
Головним законом, що встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок їх надання працівникам, є Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96ВР (далі — Закон про відпустки).
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, або які працюють за трудовим договором у фізичної особи (ст. 2 Закону про відпустки).
Водночас чинне законодавство не містить обмежень щодо надання відпустки сумісникам.
Працівник, який уклав трудовий договір на роботу за сумісництвом є найманим працівником тому має право на оплачувану щорічну відпустку.
Тим паче, що робота за сумісництвом зазвичай є роботою на умовах неповного робочого часу. Відповідно до ч. 3 ст. 56 КЗпП така робота не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав. Тобто робота на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня не тягне за собою скорочення щорічної відпустки.
Увага: оскільки право на відпустку прямо пов’язане з наявністю трудових відносин, співпраця з підприємствами на інших умовах (зокрема, за договором цивільно-правового характеру), не дає права на відпустку.
Як закрити рік: чекліст бухгалтера із зарплати
Щорічні відпустки включають:
- основну відпустку;
- додаткову відпустку за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
- додаткову відпустку за особливий характер праці;
- інші додаткові відпустки.
Як правило, щорічну основну відпустку надають працівникам тривалістю не менше ніж 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічують із дня укладення трудового договору (ст. 6 Закону про відпустки).
Тривалість такої відпустки може бути більшою ніж 24 календарних дні за умови, що працівник належить до окремих категорій працівників, для яких законодавство передбачає щорічну основну відпустку більшої тривалості.
Тривалість відпустки розраховують окремо за кожним трудовим договором.
Щорічна основна відпустка сумісника
Сумісник має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні як за основною посадою, так і за посадою за сумісництвом. Відпустка на роботі за сумісництвом за бажанням працівника надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи та оплачується згідно із законодавством.
Увага: сумісник не зобов’язаний брати відпустку одночасно за основним та неосновним місцем роботи. Він може піти у відпустку тільки за основним місцем роботи, продовжуючи працювати за сумісництвом, або навпаки.
Якщо тривалість відпустки за основним місцем роботи перевищує тривалість відпустки на роботі за сумісництвом, працівнику надають відпустку без збереження заробітної плати. Така відпустка надається на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки).
Додаткова відпустка сумісника
При дотриманні певних умов сумісник має право на використання додаткових відпусток. Зокрема, сумісники, які мають дітей, можуть отримати додаткову оплачувану відпустку згідно зі статею 19 Закону про відпустки.
Крім того, сумісники (так само, як і основні працівники) мають право на отримання компенсації за невикористану відпустку (ст. 24 Закону про відпустки).
При наданні щорічних додаткових відпусток за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, а також за особливий характер праці врахуйте, що право на них виникає, лише якщо час фактичної зайнятості працівника у зазначених умовах становить не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників відповідних виробництв, цехів, професій чи посад (п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону про відпустки).
Відпускні зовнішньому суміснику
За загальним правилом скористатись відпусткою повної тривалості у перший рік роботи працівники можуть після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві (ст. 79 КЗпП, ст. 10 Закону про відпустки).
Частина 7 статті 10 Закону про відпустки встановлює випадки, коли щорічні відпустки повної тривалості надаються до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи за бажанням працівника. До таких випадків віднесено і надання відпустки суміснику одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
Для цього сумісник має надати довідку довільної форми роботодавцю за неосновним місцем роботи про період надання йому відпустки за основним місцем роботи.
Тож на період щорічної основної відпустки за основним місцем роботи на роботі за сумісництвом працівник має право на щорічнувідпустку повної трвалості, попри те, що він не відпрацював шість місяців.
Роботодавець не може відмовити працівнику скористатись відпусткою за сумісництвом, не відпрацювавши пів року. Виняток — працівники, залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити таким особам у наданні будь-яких відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до 3 років).
Варто зауважити, що щорічна відпустка на роботі за сумісництвом може бути більшою або меншою, ніж відпустка за основним місцем роботи. Розглянемо, як діяти у такому разі.
Якщо тривалість щорічної відпустки за сумісництвом більша за тривалість відпустки за основним місцем роботи, то тривалість щорічної відпустки за основним місцем роботи не продовжується на різницю днів відпусток.
Якщо тривалість щорічної відпустки за сумісництвом менша, ніж за основним місцем роботи, то сумісникам за їх бажанням в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (ст. 25 Закону про відпустки).
Якщо відпустка без збереження заробітної плати зовнішнього сумісника не пов’язана з відпусткою за основним місцем роботи, то така відпустка може надаватися за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів (ст. 26 Закону про відпустки).
Відпускні внутрішньому суміснику
Якщо працівник працює за обома посадами на одному підприємстві (за основною та за сумісництвом) і бажає отримати щорічну основну відпустку, то можливі такі варіанти:
- працівник йде у відпустку лише за основною посадою. У такому разі він продовжує працювати на посаді за сумісництвом і отримувати заробітну плату за фактично виконану роботу на цій посаді. Відпускні такому працівнику нараховують за основною посадою;
- працівник йде у відпустку лише за посадою за сумісництвом. У такому разі він продовжує працювати за основним місцем роботи і отримувати заробітну плату за цією посадою. Відпускні він отримує за посадою за сумісництвом;
- працівник йде у відпустку за обома посадами (за основною та за сумісництвом). У такому разі він отримує відпускні окремо за кожною із займаних ним посад.
Як розрахувати відпускні суміснику
Оплачують відпустку сумісникам чи виплачують компенсацію за невикористану відпустку за загальними правилами. Розраховують відпускні в такому самому порядку, як і за основним місцем роботи. Середньоденний заробіток для оплати часу щорічної відпустки розраховують окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом.
Тобто середню зарплату для оплати відпустки:
- за основним місцем роботи рахують з виплат, нарахованих у розрахунковому періоді за основним місцем роботи;
- за сумісництвом — з виплат, нарахованих у розрахунковому періоді на роботі за сумісництвом.
Правила розрахунку середньої заробітної плати для оплати часу щорічних основних відпусток встановлює Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100).
Увага: розрахунок відпускних проводиться окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом.
Згідно з п. 7 Порядку № 100 нарахування відпускних проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.
Для внутрішнього сумісника, який до виходу у щорічну відпустку відпрацював на цьому підприємстві менше року, розрахунковим періодом буде фактичний час роботи (з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надаєте відпустку) (п. 2 Порядку № 100).
Внутрішнім сумісникам середню зарплату для відпускних розраховуйте із виплат за посадою сумісника.
До того ж варто пам’ятати, що святкові та неробочі дні, установлені статтею 73 КЗпП, які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.
Увага: У період дії воєнного стану не працюють норми статті 73 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Так встановив законодавець у Законі України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
Якщо сумісник трудиться в режимі неповного робочого часу, то як оплачувати період щорічної відпустки залежить від того, хто був ініціатором такого режиму. На цьому акцентує увагу Мінекономіки (лист від 01.04.2021 № 4711-06/19889-07). Якщо працівник сам виявив бажання працювати неповний робочий час, то при розрахунку середньої зарплати дні, протягом яких він не працював, не виключайте з розрахункового періоду. Якщо ініціатор роботодавець – виключайте.
Приклад. На підставі заяви працівника йому було встановлено неповний робочий час з 01.01.2023. Робочі дні: понеділок, вівторок, середа, четвер. Вихідні — субота та неділя, вільний від роботи день — п’ятниця.
З 22.06.2024 працівник йде у щорічну основну відпустку на 24 календарних дні. Розрахунковий період — червень 2023 року — травень 2024 року. Зарплата, що бере участь у розрахунку відпускних, — 200 000,00 грн.
Неповний робочий тиждень установлено за ініціативою працівника (ст. 56 КЗпП), тому дні, протягом яких працівник не працював (щоп’ятниці з 01.01.2023), не виключаємо з розрахункового періоду.
Таким чином, кількість календарних днів у розрахунковому періоді (червень 2023 року — травень 2024 року) становить 366.
Середня зарплата для розрахунку відпускних дорівнює: 200 000,00 ÷ 366 = 446,45 грн.
Розрахуємо суму відпускних: 446,45 х 24 = 13 114,80 (грн).
