Підприємство перерахувало аванс постачальнику за матеріали, але товар так і не отримало. Посилаючись на неплатоспроможність свого банку і неможливість скористатися перерахованими коштами, постачальник категорично відмовляється не лише поставити оплачений товар, а й повернути передоплату за нього чи надати податкову накладну. З’ясуємо, як діяти в такій ситуації покупцю.
На жаль, податкове законодавство в такій ситуації не допоможе змусити постачальника виконати свої договірні зобов’язання.
Матеріали за темоюВтрата первинних документів через руйнування офісу
Пропонуємо звернутися до норм цивільного та господарського законодавства, які врегульовують договірні відносини з поставки та передбачають правові механізми захисту своїх інтересів у них. Ну і, звісно, перечитати сам договір поставки, за яким відбулася передоплата. Він, напевне, передбачає механізми захисту від недотримання сторонами своїх договірних зобов’язань та умови застосування відповідних санкцій до недобросовісного контрагента.
Узагалі-то, за договором поставки одна сторона — постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні — покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти зазначений товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України; ГК). Причому до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, звісно, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України; ЦК).
Увага: договірні зобов’язання мають виконуватися належно і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається
За положеннями статей 526 ЦК і 193 ГК зобов’язання має виконуватися належно відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що їх зазвичай висувають. І одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК, ч. 7 ст. 193 ГК).
Можливість попередньої оплати товару (часткової або повної оплати товару до його передання продавцем) за договором купівлі-продажу передбачена статтею 693 ЦК. І згідно з цією нормою, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Ідеться про строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо такий строк не встановлений договором, — у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК, тобто у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги. Моментом пред’явлення вимоги вважатимуть дату її отримання постачальником.
Водночас на суму попередньої оплати за користування чужими грошовими коштами нараховують проценти відповідно до статті 536 ЦК від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Якщо, звісно, за договором поставки встановлено розмір таких процентів. Крім цього, договором може бути встановлений обов’язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Тож ключову роль у обстоюванні покупцем своїх порушених прав за договором поставки, як уже було зазначено, матиме сам договір та визначені ним умови і межі відповідальності для винної сторони.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
