Настає час звітувати за січень-вересень поточного 2026 року. Якою має бути фінансова звітність за 9 місяців, кому її подавати та на що звернути увагу, чи виправляти минулі помилки, а також про відповідальність за таку звітність — дізнайтеся у консультації
Хто подає фінзвітність за 9 місяців
Фінансова звітність за 9 місяців належить до так званої проміжної фінансової звітності (ч. 1 ст. 13 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996, далі — Закон про бухоблік, а також п. 4 МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність»). Подають таку фінансову звітність підприємства, яких можна назвати «квартальниками», перелік яких наведений у таблиці нижче.
ПІДПРИЄМСТВА — «КВАРТАЛЬНИКИ»
(фінансова звітність за І квартал, перше півріччя, 9 місяців та рік) |
№ | Категорія підприємств | Пояснення, приклади |
1 | усі підприємства, які не потрапляють до переліку тих, хто подає фінансову звітність раз на рік («річники») | це, зокрема ті підприємства, які за розміром своєї діяльності не потрапляють до категорії мікропідприємств — незалежно від системи оподаткування (тобто і платники податку на прибуток, і єдинники групи 3 або 4) |
2 | платники податку на прибуток з квартальним звітним періодом | такі підприємства зобов’язані подавати фінансову звітність разом зі своєю податковою декларацію з податку на прибуток (навіть, якщо для фінансової звітності вони є «річниками»)* |
3 | підприємства при переході з податку на прибуток на єдиний податок з IV кварталу | таким підприємствам потрібно відзвітувати за попередні 3 квартали, тобто 9 місяців, подавши востаннє податкову декларацію з податку на прибуток та, відповідно, й фінансову звітність до неї |
* причина в тому, що фінансова звітність є одночасно Додатком ФЗ до податкової декларації з податку на прибуток. Неподання хоча б одного додатка прирівнюється до неподачі всієї декларації, оскільки додатки є невід’ємною частиною декларації і Додаток ФЗ не виняток (п. 46.2 Податкового кодексу України, далі — ПК) |
Аби більше зрозуміти перелік тих, хто не потрапляє до переліку «річників», а отже, є «квартальником», розглянемо перелік тих, хто має подавати фінансову звітність лише щорічно, тобто «річників».
Кому подавати фінансову звітність за 9 місяців не потрібно
Перелік «річників» можна знайти в абзаці 16 пункту 2 Порядку подання фінансової звітності, який затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 № 419 (далі — Порядок № 419). Інформацію про них узагальнюємо у таблиці нижче.
ПІДПРИЄМСТВА «РІЧНИКИ»
(фінансова звітність лише за 12 місяців) |
№ | Категорія підприємств | Пояснення, приклади |
1 | мікропідприємства | це підприємства у яких за даними річної фінансової звітності за минулий рік хоча б 2 показники з 3-х знаходилися в межах визначених критеріїв (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік; ч. 1 ст. 3 Директиви 2013/34/EU1): - балансова вартість активів ≤ 350 тис. €;
- чистий дохід ≤ 700 тис. €;
- середня кількість працівників ≤ 10 осіб2
|
2 | неприбуткові товариства3 | така організаційно-правова форма під кодом 7004 є у Класифікації організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004 (КОПФГ) та включає в себе: - органи адвокатського самоврядування (710);
- органи суддівського самоврядування (711);
- вища кваліфікаційна комісія суддів України (712);
- фонди соціального страхування (720);
- творча спілка (840);
- саморегулівні організації (неприбуткове об’єднання фінансових установ та інші) (750);
- асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об’єднання (760);
- торгово-промислова палата (770);
- аудиторська палата України (780)
|
3 | новостворені у поточному році підприємства | такі підприємства свій «розмірний» статус (велике, середнє, мале, мікро-) за ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік зможуть визначити лише за результатами всього поточного року (від місяця створення по грудень) |
1 – Директива 2013/34/ЄС — у ній точно вказано, що наведені критерії мають «не перевищуватися» (тобто знак «≤», а не «˂») замість двозначного «до» з п. 2 ст. 2 Закону про бухоблік, норми якого приймалися саме на основі цієї Директиви; 2 – наприклад, таким є підприємство з сумою балансу на кінець 2025 року 10 млн грн та виручкою від реалізації без ПДВ 2,0 млн грн (середньорічний курс НБУ за 2025 рік був 43,57 грн/€; за такого курсу ліміт для балансу — 15,2 млн грн, а для виручки — 30,5 млн грн). При чому, якщо ці критерії виконуються, то чисельність працюючих на такому підприємстві може бути й більше 10 осіб, наприклад, 50 чол.; 3 – в абз. 16 п. 2 Порядку № 419, ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік, пп. «2» п. 2 НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність», ст. 85 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) використовується саме термін «непідприємницькі товариства». За визначенням, це товариство, яке не має на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (ч. 1 ст. 85 ЦК). Усі такі організації мають бути у Реєстрі неприбуткових установ та організацій. Однак виняток тут становлять ті неприбутківці, які використовують МСФЗ, — вони звітують щоквартально проміжною фінансовою звітністю; 4 – окрім непідприємницьких товариств (код 700), у КОПФГ ще є угруповання класифікаційних позицій з кодом 800 — «Громадські об’єднання, профспілки, благодійні організації та інші подібні організації». Формально це окремий блок, який відрізняється від непідприємницьких товариств (код 700), хоча організації з блоку 800 теж є неприбутковими. До них належать: політичні партії (код 810), громадські організації (код 815), громадські спілки (код 820), релігійні організації (код 825), профспілки (код 830), об’єднання профспілок (код 835), благодійні організації (код 845), організації роботодавців (код 850), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) (код 855), органи самоорганізації населения (код 860). Однак, як правило, такі неприбуткові організації теж є «річниками» як мікропідприємства, тому що зазвичай відповідають належним критеріям |
«Річників» об’єднує ще й спрощений склад річної фінансової звітності (лише Баланс та Звіт про фінансові результати) та застосування НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність».
Увага: «річники» фінансову звітність за 9 місяців до Держстату не подають.
Коли й кому подавати фінансову звітність за 9 місяців
За загальним правилом проміжна фінансова звітність подається не пізніше 30-го числа місяця, який настає за звітним кварталом. Отже, фінансову звітність за 9 місяців 2026 року слід подавати не пізніше 30 жовтня 2026 року (п’ятниця). Якщо ж така дата припадає на неробочий день, то дата подання переноситься на перший за ним робочий день (п. 10 Порядку № 419).
Щодо платників податку на прибуток — з квартальним звітним періодом, то декларацію з податку на прибуток вони подають щокварталу у стандартний строк не пізніше 40 календарних днів після закінчення звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 ПК). Таким чином, для звітування за 9 місяців 2026 року останнім днем для них є 09 листопада 2026 року (понеділок). Однак, якщо вже фінансова звітність уже була подана в електронному вигляді до Держстату, то повторно її подавати до ДПС не потрібно (роз’яснення ДПС 102.23.02 ЗІР). Єдине, що слід не забути поставити відмітку в податковій декларації з податку на прибуток щодо поданого Додатка ФЗ.
Увага: 30.10.2026 (Пт) — граничний строк подання фінансової звітності за 9 місяців до органів Держстату.
Якщо ж фінансова звітність платником податку на прибуток до Держстату не подавалася, то тоді до ДПС її слід подати обов’язково. Наприклад, це стосується мікропідприємств, якщо вони знаходяться на загальній системі оподаткування з квартальним звітним періодом.
Увага: 09.11.2026 (Пн) — граничний строк подання фінансової звітності разом із декларацією з податку на прибуток для платників податку на прибуток – квартальників (зокрема мікропідприємств, якщо вони є квартальниками з податку на прибуток).
Строки подачі проміжної фінансової звітності у воєнний час
Підприємства, які не подали у період дії воєнного стану або стану війни проміжну фінансову звітність за 9 місяців у вищезгадані строки мають подати її впродовж 3 місяців після припинення або скасування воєнного стану (останній абз. 22 Порядку № 419). Це стосується й іншої проміжної фінансової звітності, яка не була подана у такий період, наприклад за перший квартал та перше півріччя 2026 року.
Склад фінансової звітності за 9 місяців
Проміжна звітність подається у неповному комплекті, тобто лише Баланс та Звіт про фінансові результати. І 9 місяців — не виняток (абз. 15 п. 2 Порядку № 419). Щоправда, форм цих звітів декілька, тому аби розібратися скористаємося таблицею нижче.
Увага: фінансова звітність за 9 місяців складається зі скороченого комплекту — лише Баланс і Звіт про фінансові результати (виняток — МСФЗ-звітність).
ФОРМИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ,
які використовуються для звітування за 9 місяців |
звітувальники | форми звітності | основні нормативні документи |
малі підприємства1 | | НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність». |
представництва іноземних суб’єктів господарювання |
великі та середні підприємства1 | - Баланс (Звіт про фінансовий стан) (форма №1);
- Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма №2)
| абз. 2 п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», абз. 15 п. 2 Порядку № 419 |
підприємства, які використовують МСФЗ (незалежно від типу)2 | - мінімальні компоненти проміжного фінансового звіту у вигляді стислих форм фінансових звітів та деяких приміток (п. 8 МСБО 34);
- повний комплект фінансової звітності (п. 5, п. 9 МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність») з дотриманням вимог:
| МСБО 34, ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік |
1 – усі критерії у п. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Тип підприємства змінюється лише, якщо впродовж 2-х років підряд критерії не дотримуються; 2 – така звітність подається у електронному XBRL-форматі до Центру збору фінансової звітності (ЦЗФЗ), оперативне управління яким здійснює НКЦПФР не пізніше 30-го числа наступного за кварталом місяця (абз. 7 п. 2 Порядку № 419, абз. 2 п. 5 Порядку № 419) |
Платники податку на прибуток — квартальники подають ту ж фінансову звітність, яку зобов’язані подавати у звичайному порядку до Держстату. Ніяких вимог щодо додаткових форм фінансової звітності ПК не висуває. Це ж саме стосується й тих, хто звітує за МСФЗ.
Увага: використання спрощеної фінансової звітності не обов’язкове.
У цій добірці знайдете рішення для найпоширеніших робочих ситуацій, за вирішенням яких до нас зверталися передплатники Експертус Головбух.
Чи можна замість спрощених форм фінансової звітності використовувати повні
Малі та мікропідприємства замість звітування за спрощеними формами з НП(С)БО 25 можуть обрати собі й форми з НП(С)БО 1 (п. 2 розділу ІІ НП(С)БО 1). Однак при обранні «повних» форм доведеться й дотримуватися всіх вимог, наприклад нараховувати забезпечення (резерв) відпускних. Крім того, подавати треба повні форми всієї звітності за рік, зокрема й річної, аби забезпечити співставність даних.
Обрати спрощені форми замість повних тим підприємствам, які мають звітувати за НП(С)БО 1, не можна.
На що звернути увагу при поданні фінансової звітності за 9 місяців
Жодних принципових змін до основних НП(С)БО протягом ІІІ кварталу 2026 року не відбулося, тому звітування в усьому аналогічне тому, що було за минулі періоди — перше півріччя 2026 року та перший квартал 2026 року.
Загальні правила подання Балансу та Звіту про фінансові результати також незмінні:
- Баланс має відображати дані на кінець звітного періоду. У даному разі це 30.09.2026;
- Звіт про фінансові результати має містити накопичені відомості про доходи та витрати підприємства з січня по вересень 2026 року. Особливе значення він має для платників податку на прибуток — квартальників. Фінансовий результат до оподаткування використовується ними для складання податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2026 року.
Щоб не загубитися у строках і формах, зібрали для вас все в одному місці. Перевірте добірку консультацій — підкаже, що і коли подавати
Виправлення помилок за перше півріччя 2026 року
Подаючи фінансову звітність за 9 місяців уже можна виправляти помилки з фінансової звітності за перший квартал та перше півріччя 2026, якщо вони були виявлені. При цьому коригувати сальдо нерозподіленого прибутку на початок року не потрібно, через те, що такий механізм виправлення помилок застосовується лише щодо річної фінансової звітності (п. 4 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»). У даному разі можна обійтися наведенням одразу правильних даних у фінансової звітності за 9 місяців (накопичуваним підсумком) із відображенням уточненої інформації.
Складніше у даному питанні платникам податку на прибуток, оскільки може знадобитися виправлення помилки ще й у декларації, якщо помилка зачепила фінансовий результат.
Увага: у фінансовій звітності за 9 місяців можна виправити помилки фінансової звітності за перше півріччя.
Чи треба складати консолідовану фінансову звітність за 9 місяців
Вимоги складати консолідовану фінансову звітність за 9 місяців чи інші проміжні періоди у Порядку № 419 немає. Це може бути визначене лише внутрішньою обліковою політикою групи. У такому разі така звітність стає для внутрішнього користування.
Крім того, у певних консолідованих групах підприємств звітний період може бути іншим, аніж квартал, тому вони таке питання вирішують на внутрішньому рівні.
Під час фактичної перевірки у 2026 році податківці просять надати документи за 2020—2021 роки. Чи законно це? Розбираємо, які старі документи може вимагати ДПС та чи може застосувати штраф за давні порушення
Відповідальність за неподання фінансової звітності за 9 місяців
За неподання фінансової звітності до Держстату — будь-якої, квартальної чи річної — може бути накладений адмінштраф від 170 до 255 грн (ст. 1863 Кодексу України про адміністративні правопорушення, далі — КУпАП). При неподанні ж звітності до ДПС — штраф аналогічний штрафу за неподання декларації з податку на прибуток, зокрема 340 грн за перше неподання (або несвоєчасне подання), а за повторне протягом року — 1020 грн (п. 120.1 ПК, також роз’яснення ГУ ДПС у Дніпропетровській області).
За неподання проміжної фінансової звітності за МСФЗ (на основі таксономії) відповідальність вища, оскільки є штрафи на посадових осіб від 17000 до 34000 грн (ст. 16316 КпАП). Однак у період дії воєнного стану, а також впродовж 3-х місяців після його завершення не застосовується адміністративна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання зокрема фінансових звітів (пп. 2 п. 1 Закону «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115).
