Хто, коли і як подає фінансову звітність за 9 місяців
Фінзвітність за таксономією МСФЗ: де брати інформацію для складання
Хто подає фінзвітність за 9 місяців
Фінансова звітність за 9 місяців належить до так званої проміжної фінансової звітності (ч. 1 ст. 13 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, далі – Закон про бухоблік, також п. 4 МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність»). Подавати її зобов’язані:
- всі підприємства, які не потрапили до переліку «річників» (див. далі). Не винятком є й єдиноподатники 4 групи, платники податку на прибуток з річним звітним періодом, якщо вони за розміром своєї діяльності не потрапили до складу мікропідприємств («річників»);
- платники податку на прибуток з квартальним звітним періодом («квартальники»). Такі підприємства зобов’язані подавати фінансову звітність разом зі своєю податковою декларацію з податку на прибуток навіть, якщо вони є у переліку «річників». Справа в тому, що фінансова звітність для них є Додатком ФЗ декларації. Неподача хоча б одного додатка прирівнюється до неподачі всієї декларації, так як додатки є невід’ємною частиною декларації і Додаток ФЗ тут не виняток (п. 46.2 Податковим кодексом України, далі – ПКУ);
- підприємства, які перейшли на єдиний податок з IV кварталу. Їм слід відзвітувати за попередні 3 квартали, тобто 9 місяців, подавши востаннє податкову декларацію з податку на прибуток та, відповідно, й фінансову звітність до неї.
Розглянемо ж тепер перелік тих, хто подає фінансову звітність лише щорічно.
Підприємства дедалі частіше отримують запити від податкової з вимогою надати інформацію про певну операцію і всі документи до неї. Радимо до таких запитів ставитися серйозно і в жодному разі їх не ігнорувати. З’ясуємо, як підготувати відповідь на запит податківців і при цьому уникнути ризиків
Перелік «річників», або кому звітувати за 9 місяців не потрібно
Наразі це підприємства-річники, які фінансову звітність за 9 місяців не подають. Їхній перелік містить абз. 16 п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419 (далі – Порядок № 419). Так, до них належать:
- мікропідприємства. Це підприємства у яких за даними річної фінансової звітності за 2022 рік хоча б два показники з трьох знаходилися в межах визначених критеріїв – балансова вартість активів ≤ 350 тис. €, чистий дохід ≤ 700 тис. €, середня кількість працівників ≤ 10 осіб (п. 2 ст. 2 Закону про бухоблік; також ч. 1 ст. 3 Директиви 2013/34/EU*). Наприклад, таким є підприємство з сумою балансу на кінець 2022 року 10 млн грн та виручкою від реалізацію без ПДВ 1,5 млн грн (середньорічний курс НБУ за 2022 рік був 33,98 грн/€). При чому, якщо дані критерії виконуються, то чисельність працюючих на ньому може бути й більше 10 осіб;
- неприбуткові організації (у Законі про бухоблік – непідприємницькі товариства, див. також ст. 85 Цивільного кодексу України). Такі організації мають бути у реєстрі неприбутківців. Однак виняток тут становлять ті неприбутківці, які використовують МСФЗ, – вони звітують щоквартально проміжною фінансовою звітністю;
- новостворені підприємства. Такі підприємства свій статус, тобто розмір за ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік, зможуть визначити лише по результатах поточного 2023 року.
* Директива 2013/34/ЄС – у ній точно вказано, що наведені критерії мають «не перевищуватися» (тобто знак «≤», а не «˂») замість двозначного «до» з п. 2 ст. 2 Закону про бухоблік, норми якого приймалися саме на основі даної Директиви
Всі ці підприємства об’єднує ще й спрощений склад річної фінансової звітності (лише баланс та звіт про фінансові результати) та застосування НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність». Виняток – неприбутківці, що є бюджетними установами, у них свої правила й фінансова звітність.
Увага: «річники» фінансову звітність за 9 місяців до Держстату не подають.
Коли й кому подавати фінансову звітність за 9 місяців
За загальним правилом проміжна фінансова звітність подається не пізніше 30-го числа місяця, який настає за звітним кварталом. Отже, фінансову звітність за 9 місяців 2023 року слід подавати не пізніше 30 жовтня 2023 року. Якщо ж така дата потрапляє на неробочий день, то дата подання переноситься на перший після нього вихідний робочий день (п. 10 Порядку № 419).
Щодо платників податку на прибуток – квартальників, то декларацію з податку на прибуток вони подають у стандартний строк не пізніше 40 календарних днів з кінця кварталу. Таким чином, для звітування за 9 місяців 2023 року останнім днем для них стає 09 листопада 2023 року (четвер). Однак, якщо вже фінансова звітність була подана в електронному форматі до Держстату, то повторно її подавати не потрібно (роз’яснення ДПС 102.23.02 ЗІР). Єдине, що слід не забути поставити відмітку у декларації з податку на прибуток щодо поданого Додатка ФЗ.
Увага: 30.10.2023 (Пн) – крайня дата подачі фінансової звітності за 9 місяців у Держстат.
Якщо ж фінансова звітність платником податку на прибуток до Держстату не подавалася, то тоді до ДПС її слід подати обов’язково. Наприклад, це стосується мікропідприємств, якщо вони знаходяться на загальній системі оподаткування з квартальним звітним періодом.
Увага: 09.11.2023 (Чт) – крайня дата подачі фінансової звітності разом з декларацією платниками податку на прибуток, що є мікропідприємствами.
- Національна сертифікація бухгалтерів — 2023 ⏩
- Професійна сертифікація за МСФЗ — 2023 ⏩
- Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2023 ⏩
- ПДВ: від азів до майстерності ⏩
- Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
- РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
- ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
- Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩
Строки подачі проміжної фінансової звітності у воєнний час
Підприємства, які не подали у період дії воєнного стану або стану війни проміжну фінансову звітність за 9 місяців у вищезгадані строки мають подати її впродовж 3-х місяців після припинення або скасування воєнного стану (останній абз. п. 2 Порядку № 419). Це стосується й іншої проміжної фінансової звітності, яка не була подана у такий період, наприклад за перше півріччя та І квартал 2023 року.
Склад фінансової звітності за 9 місяців
Проміжна звітність подається у неповному комплекті, тобто лише баланс та звіт про фінансові результати. І 9 місяців – не виняток. Щоправда, форм цих звітів декілька, тому аби розібратися скористаємося таблицею нижче.
Увага: фінансова звітність за 9 місяців складається зі скороченого комплекту – лише баланс і звіт про фінансові результати (виняток – МСФЗ-звітність).
ФОРМИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ, які використовуються для звітування за 9 місяців | ||
звітувальники | форми звітності | основні нормативні документи |
малі підприємства* |
| |
представництва іноземних суб’єктів господарювання | ||
великі та середні підприємства* |
| абз. 2 п. 1 розділу ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», абз. 15 п. 2 Порядку № 419 |
підприємства, які використовують МСФЗ (незалежно від типу)** |
| МСБО 34 «Проміжна фінансова звітність», ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік |
* усі критерії у п. 2 ст. 2 Закону про бухоблік. Тип підприємства змінюється лише, якщо протягом 2-х років підряд критерії не дотримуються; ** така звітність подається у електронному XBRL-форматі до Центру збору фінансової звітності (ЦЗФЗ), оперативне управління яким здійснює НКЦПФР не пізніше 30-го числа наступного за кварталом місяця (абз. 7 п. 2 Порядку № 419, абз. 2 п. 5 Порядку № 419) |
Платники податку на прибуток – квартальники подають ту ж фінансову звітність, яку зобов’язані подавати у звичайному порядку до Держстату. Ніяких вимог щодо додаткових форм фінансової звітності ПК не висуває. Це ж саме стосується й тих, хто звітує за МСФЗ.
Увага: використання спрощеної фінансової звітності не обов’язкове.
Додамо, що малі підприємства замість звітування за НП(С)БО 25 можуть обрати собі й форми НП(С)БО 1 (п. 2 розділу ІІ НП(С)БО 1). Однак навпаки робити не можна. Крім того, при обранні «повних» форм доведеться й дотримуватися всіх вимог, наприклад нараховувати забезпечення (резерв) відпускних, а також і річну фінансову звітність подавати теж повноформатну.
Таблиця даних, яку врахували податківці, є однією з ознак безумовної реєстрації податкових накладних. Але останнім часом платникам не часто вдається отримати відповідь про врахування. У статті знайдете рішення, що робити, якщо отримали відмову податківців врахувати таблицю даних
На що звернути увагу при поданні фінансової звітності за 9 місяців
Ніяких змін до НП(С)БО впродовж ІІІ кварталу 2023 року не сталося, тому звітування в усьому аналогічне такому за перше півріччя 2023 року та І квартал 2023 року. Зверніть увагу лише на загальні правила двох фінансових звітів, що подаються:
- баланс має відображати дані на кінець звітного періоду. У даному разі це 30.09.2023;
- звіт про фінансові результати має містити накопичені відомості про доходи та витрати підприємства з січня по вересень 2023 року. Особливе значення він має для платників податку на прибуток – квартальників. Фінансовий результат до оподаткування ними використовується для складання податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2023 року.
Виправлення помилок за перше півріччя 2023 року
Подаючи фінансову звітність за 9 місяців уже можна виправляти помилки з фінансової звітності за І квартал та перше півріччя 2023, якщо вони були виявлені. При цьому коригувати сальдо нерозподіленого прибутку не потрібно, так як такий механізм виправлення помилок застосовується лише щодо річної фінансової звітності (п. 4 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»). У даному разі можна обійтися наведенням одразу правильних даних у фінансової звітності за 9 місяців з розкриттям у примітках суті помилки з порівняльною інформацією (п. 5 НП(С)БО 6).
Складніше у даному питанні платникам податку на прибуток, так як може знадобитися виправлення помилки ще й у декларації, якщо помилка зачепила фінансовий результат.
Увага: у фінансовій звітності за 9 місяців можна виправити помилки фінансової звітності за перше півріччя.
Чи треба складати консолідовану фінансову звітність за 9 місяців
Вимоги складати консолідовану фінансову звітність за 9 місяців чи інші проміжні періоди у Порядку № 419 немає. Це може бути визначене лише внутрішньою обліковою політикою групи. У такому разі така звітність стає для внутрішнього користування.
Крім того, у певних консолідованих групах підприємств звітний період може бути іншим, аніж квартал, тому вони таке питання вирішують на внутрішньому рівні.
Мораторій на податкові перевірки планують скасувати повністю. Щойно це станеться, податківці за своєю методичкою відпрацьовуватимуть ризики несплати податків. З’ясуймо, які забаганки ДПС потрібно виконати, щоб стати «ідеальним платником податків» та уникнути перевірки. І чи можливо це взагалі
Відповідальність за неподання фінансової звітності за 9 місяців
За неподачу фінансової звітності до Держстату – будь-якої, квартальної чи річної – може бути накладений адмінштраф від 170 до 255 грн (ст. 1863 КУпАП). При неподачі ж звітності до ДПС – штраф аналогічний за неподачу декларації з податку на прибуток, зокрема 340 грн за перше неподання, а повторне – 1020 грн (п. 120.1 ПК, також роз’яснення ГУ ДПС у Дніпропетровській області).
За неподання проміжної фінансової звітності за МСФЗ (на основі таксономії) відповідальність більша, так як є штрафи на посадових осіб від 17000 до 34000 грн (ст. 16316 КУпАП). Однак у період дії воєнного стану, а також протягом 3-х місяців після його завершення не застосовується адміністративна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання зокрема фінансових звітів (пп. «2» пп. 1 Закону «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-IX).
Запрошуємо 13 грудня на безплатний вебінар! З'ясуємо, для кого мораторій на податкові перевірки скасували, а для кого - ні. Підкажемо, як уникнути фінансових ризиків