бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
У консультації знайдете зразок заповнення розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на прикладі видобутку підземних вод. Також знайдете приклад розрахунку Додатку № 1 до Податкової декларації з рентної плати
Коли видобуток підземних вод потребує сплати ренти за користування надрами
Для прикладу візьмемо підприємство, яке має дозвіл на спеціальне водокористування. Вода ним використовується у переробці сільськогосподарської сировини, а саме для виготовлення яблучного пюре. Так як водозабір зі свердловини у цього підприємства перевищує 300 м3 на добу, то воно має сплачувати одразу дві ренти:
за спеціальне використання води (спецводокористування). Це означає подачу Додатка 5 до декларації з рентної плати «Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води»;
за користування надрами. Це означає подачу Додатку 1 до декларації з рентної плати «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин».
У цьому разі друга рента – за користування надрами – сплачується, оскільки:
Зміни до Податкового кодексу щодо адміністрування та сплати податку на прибуток, ПДФО, ПДВ, акцизу та єдиного податку. Деякі з нововведень діють вже з 16.03.2024
ренту за користування надрами – фермерським господарствам (пп. 252.1.4 ПК);
ренту за користування надрами – якщо видобувається підземна вода для всіх потреб і за кожним з водозаборів видобуток ≤ 300 м3на добу. Однак тут є винятки – видобуток мінеральної води та видобуток для виробництва фасованої питної води. У такому разі рента за користування надрами сплачується незалежно від обсягів добового видобутку (див. ст. 23 Кодексу про надра);
ренту за спецводокористування – платникам єдиного податку 4 групи. Якщо вони вкладаються у згадане обмеження зі статті 23 Кодексу про надра, то не сплачують і ренту за користування надрами.
Зверніть увагу, що сплата ренти зараз не залежить від глибини видобутку води(див. такожроз’яснення ДПС).Це може бути і глибина свердловини, так і звичайної криниці тощо. Справа в тому, що до 23 травня 2020 року з підпункту 252.4.1 ПК вилучили обмеження на глибину загальної розробки надр (до того часу було – до 2 м та прісних підземних вод до 20 м). При цьому підземна вода може використовуватися як для власних господарських потреб, так і для потреб населення.
Інші винятки для сплати ренти за користування надрами
Окрім підземних вод для ренти за користування надрами є ще й інші винятки. Так, за загальним правилом статті 23 Кодексу про надра землевласники та землекористувачі у межах своїх земельних ділянок мають право без спецдозволу та гірничого відводу добувати як для господарських, так і для побутових потреб:
корисні копалини місцевого значення (див.Перелік корисних копалин місцевого значення, затверджений постановою Кабміну від 12.12.1994 № 827). Наприклад, гіпс, пісок, вапняк;
торф.
Однак є умова – загальна глибина розробки корисних копалин має бути до 2 м. Винятком також є коли корисні копалини видобуваються з метою подальшого відчуження, зокрема продажу.
Формула розрахунку рентної плати за користування надрами
При заповненні розрахунку за Додатком 1 для розрахунку ренти за користування надрами (Рнадра) слід використовувати таку формулу (складено за пп. 252.18 ПК та порядком розрахунку в Додатку 1):
Рнадра
=
Обсяг видобутку
×
Вартість одиниці
×
К
×
Ср
(ряд. 13)
(ряд. 9)
(ряд. 10)
(ряд. 11)
(ряд. 12)
Розглянемо, що значить кожна складова формули для ситуації видобутку підземної води у таблиці нижче.
обсяг видобутої підземної води (об’єкт оподаткування)
Береться з первинних документів на видобуток такої води, що заповнюються на підставі лічильників, які встановлені на місці видобування води, тобто у свердловині. Якщо лічильники відсутні, то тоді треба кількість видобутої води розрахувати за технологічними даними, наприклад на основі пропускної спроможності труб на одиницю часу тощо.
Одиниці виміру: обираються ті, які вказувалися у відповідному регламентуючому документі – спецдозволі на користування надрами (дал*, л, м3). Таку ж саму одиницю виміру використовуємо при розрахунку показника «Вартість одиниці» нижче.
Округлення застосовуються з точністю до 3-х десяткових знаків
вартість одиниці
10
вартість одиниці товарної продукції (води) за розрахунковою вартістю
обирається найбільша з 2-х вартостей (одиниця виміру – гривня з копійками):
фактична вартість у цінах продажу, що визначається на основі суми доходу отриманого від реалізації корисної копалини, отриманого у фактичних цінах;
розрахункова вартість, що визначається на основі витрат на виробництво (видобуток корисної копалини) та коефіцієнта рентабельності
К
11
коригуючий коефіцієнт
береться рівним 1, так як при видобутку підземних вод такий коефіцієнт у п. 252.22 ПК не встановлений
РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКА «ВАРТІСТЬ ОДИНИЦІ» ДЛЯ ФОРМУЛИ У РЯДКУ 10 ДОДАТКА 1
найбільший з 2-х показників:
фактична вартість у цінах продажу
розрахункова вартість
Загальна формула така (п. 252.10 ПК):
Якщо у випадку реалізації розлитої води за бутилями чи іншій тарі з використання даної формули питань немає, то при виробництві яблучного пюре (соку) питання неодмінно постають. Підприємство по-факту здійснює реалізацію добутої копалини – підземної води – у тарі у складі з іншим продуктом. Аби вирішити дану проблему можна вчинити так:
суму доходу помножити на коефіцієнт k, який розраховується на основі калькуляції виробничої собівартості одиниці продукції як відношення вартості води на одиницю продукту до відпускної вартості одиниці продукту за калькуляцією. Наприклад, за калькуляцією виробничої собівартості 1 л яблучного пюре коштує 20 грн, а вода у його складі 2 грн. Отже, k = 2/20 = 0.1;
обсяг (кількість) реалізованої товарної продукції помножити на коефіцієнт n, що визначається як відношення обсягу вмісту води у проданих ємкостях до загального обсягу даних ємкостей, які містять яблучне пюре (сік). Такі дані можна знайти у технологічній картці чи інших документах, що супроводжують техпроцес, їх може надати головний технолог. Наприклад, за технологічною карткою 1 л яблучного пюре містить 600 мл води. Отже, n = 600/100 = 0.6.
Хоча роз’яснення ДПС з цього приводу відсутні, однак, такий підхід цілком відповідає логіці п. 252.10 ПК.
Одиниці виміру обсягу реалізації та обсягу видобутку (ряд. 9) мають бути однакові (дал, м3, л).
Отже, у даному випадку:
Вартість одиниці =
Також у даному розрахунку сума доходу від реалізації має бути попередньо зменшена на витрати пов’язані з доставкою (п. 252.9 ПК) та витрати пов’язані з операціями на перепродажну підготовку (п. 252.10)
у даній формулі:
В – це витрати на виробництво корисної копалини, тобто витрати на її видобування, які рахуються за вимогами пп. 252.11-252.15 ПК та включають:
матеріальні витрати;
витрати на оплату праці;
витрати з ремонту основних засобів;
нарахована амортизація.
Дані за цими витратами заносяться до ряд. 10.2.1–10.2.6 Додатка 1.
Українські підприємства активно залучають іноземні інвестиції, виграють гранти і розвиваються. Хочете бути серед успішних? Підвищуйте кваліфікацію за Міжнародними стандартами фінансової звітності
Приклад розрахунку ренти за користування надрами (видобуток підземних вод). Нехай підприємство, що випускає яблучне пюре (соки) має такі дані за І квартал 2024 року:
вміст води в готовому продукті (яблучному пюре) – 60% (за даними технологічної картки), тобто для розрахунку – 0,6;
питома вага вартості води в калькуляції одиниці продукту – 10% (за розрахунками на основі калькуляції), тобто для розрахунку – 0,1;
1200000 грн – дохід від продажу 10000 л яблучного пюре за даними бухгалтерського обліку (без ПДВ);
3000 грн – вартість бутелювання;
13000 л – обсяг видобутої підземної води за показниками лічильника;
16895 грн – сумарні витрати на видобування підземної води (матеріальні – 1000, на оплату праці – 13895, ремонт – 1500).
Тоді розрахунок матиме вигляд:
Фактична вартість у цінах продажу =
Розрахункова вартість =
Так як фактична вартість у цінах продажу виявилась більшою, то саме її будемо використовувати у кінцевому розрахунку:
Рнадра =13000 × 1,95 ×1,0×0,05 = 1267,50 грн
Приклад заповнення розрахунку з рентної плати за користування надрами наведений нижче.
