бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
17.10.2019 Президент підписав закони № 128 та № 129 на внесення змін до Закону про РРО та ПКУ, які спрямовані на розширення сфери використання РРО на всіх платників єдиного податку, окрім 1-ї групи. Щоправда їм дають альтернативу – програмний, а не класичний РРО. Що це й навіщо та про інші зміни щодо РРО, які настануть незабаром – у сьогоднішньому огляді.
закон № 129 (при прийнятті – законопроект №1073) – внесення змін до ПКУ. Основні зміни: узгодження ПКУ зі змінами по закону № 128. Однак, є ще один нюанс: поширення обов’язковості використання РРО на всіх єдиноподатників 2-3 групи, залишаючи звільненими тільки 1 групу.
Окрім цього, обидва закони мають ідею суспільного контролю за сферою розрахунків: на основі звернення покупця відбувається перевірка і якщо порушення підтверджується, то накладається штраф, частина якого перепадає покупцю, який скаржився.
Задекларована мета обох законів – детінізація розрахунків в сфері торгівлі і послуг. За цими словами стоять створення додаткових механізмів контролю обігу товарів та обсягу доходів спрощенців через використання ними РРО + розгляд скарг з боку споживачів, які будуть матеріально зацікавлені у виявленні порушення та накладанні штрафу (по-факту, це система законних доносів) + збільшені штрафи.
На думку законотворців це має сприяти виведенню з тіні торгівельних компаній, які зловживають спрощеною системою оподаткування. Крім того, впровадження програмних РРО перегукується з ідеями цифровізації країни.
Закон 128 визначає програмний РРО як програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного рішення, в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу, і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
Увага: Підписані закони № 128 та 129 – це результат експериментального проекту ДПС, який уже триває майже рік
За цим визначенням ховається використання у якості РРО смартфона, планшета, ноутбука чи комп’ютера, на який підприємець установлює спеціальну програму від податкової – E-receipt. Вона ставиться безкоштовною та без абонплати та працює поки що лише на операційних системах Windows та Android. За допомогою програми пристрій, на який вона встановлюється, реєструється у податковій. Коли здійснюється розрахункова операція, програма генерує QR-код, який приєднується до електронного чека, а після цього передається на смартфон чи інший пристрій підприємця, в його електронний кабінет і на сервер податкової. Покупець отримує електронний чек у вигляді СМС-повідомлення або листа на електронну пошту. Друкуючий пристрій (принтер) при цьому не потрібен, так як паперова форма чеку не потрібна. Дана програма, E-receipt, також може інтегруватися з програмою для ведення бухгалтерського обліку.
Свій електронний чек покупець може перевірити за допомогою сайту податкової. Перевіряти тут можна не тільки чеки програмних РРО, але й звичайних (класичних, апаратних) РРО.
Увага: Програмний РРО – це комплекс з певного зареєстрованого пристрою (смартфон, планшет, комп’ютер, ноутбук) з установленою програмою E-receipt
Ідея з програмним РРО не є чимось новим, так як спирається на експериментальний проект, який був розпочатий ДФС ще наприкінці 2018 року. Наразі система проходить тестування в деяких областях. Про систему можна прослухати офіційне роз’яснення нижче.
Нововведення закону № 128
Тепер детальніше щодо змін, які пропонує закон № 128 :
Розширення кола осіб, яким обов’язково потрібен РРО (це ст. 9 Закону про РРО)
1. РРО буде потрібен при здійсненні торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (далі – “ювелірні вироби”).
2. РРО потрібен на всі валютні цінності, а не тільки на купівлю-продаж іноземної валюти не в касах уповноважених банків. Валютні цінності – це ширше поняття, яке включає окрім іноземної валюти ще й цінні папери (акції, векселі, облігації тощо).
3. Заборонено використовувати програмно-технічні комплекси самообслуговування, які не переведені у фіскальний режим. Щодо даної норми, то новим тут є натяк на програмні РРО та натяк на можливі у майбутньому електронні системи, які формуватимуть електронні чеки автоматично, наприклад, при купівлі в Інтернет-магазинах.
Загальні поняття та технологія розрахунків
1. Введення поняття “програмний РРО”, “електронний фіскальний звіт” та опис тих фіскальних функцій, які він має виконувати.
2. Фіскальний чек (як паперовий, так і електронний) має містити код УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. Ними, нагадуємо, є: спирт, тютюнові вироби, алкогольні напої (у т.ч. пиво), паливо, легкові автомобілі, електроенергія.
3. Чек може надаватися не тільки в паперовій, але й у електронній формі.
Скарги споживачів
1. Споживач може повідомити про порушення. Визначено перелік інформації та документів, які він має надати. Покупець також повідомляє про банківський рахунок, на який він хоче отримати компенсацію. Обмеження: для подачі скарги сума покупки має бути не менше 850 грн на день.
2. Якщо за наслідками розгляду скарги споживача та перевірки нарахує штраф за проведення операції на неповну суму чи без використання фіскального режиму, невидачу чеку, у т.ч. електронного, то покупець отримує на свій банківський рахунок компенсацію 100% вартості товарів (робіт, послуг), який він придбав за рахунок коштів з цього штрафу. Штрафи збільшили, тому грошей вистачить (див. нижче).
Збільшення штрафів
1. З початку дії Закону до 1 жовтня 2020 року штраф за проведення операції на неповну суму чи не використовуючи фіскальний режим, невідповідність залишку коштів у РРО, невидачу чеку, у т.ч. електронного:
10% вартості товару за перше вчинене порушення (незастосування РРО, неповна сума тощо). Зараз – 1 грн;
50% вартості товару – за повторне порушення. Зараз – 100%.
2. Із 1 січня 2021 року штраф за проведення операції на неповну суму чи не використовуючи фіскальний режим, невідповідність залишку коштів у РРО, невидачу чеку, у т.ч. електронного:
100% від суми операції, але мінімум 850 грн за перше порушення;
150% від суми операції, але мінімум 1700 грн за друге і подальші порушення.
Увага: Придбав товар – не отримав чек – подав скаргу – отримав компенсацію у повній вартості придбаного товару. Це система узаконеного “фіскальних доносів — кешбеку” – споживач стає фінансово зацікавлений у покаранні свого продавця.
За законом № 128 держава на споживача покладає, по-суті, фіскальну функцію. Споживач стає фінансово зацікавленим у покаранні свого продавця. Умовно таку пропозицію законотворців можна назвати “фіскальні доноси”. Також систему неофіційно встигли вже назвати “кешбек від ДПС” (від англ. – cash (гроші), back (назад)).
Єдиноподатників цей закон напряму не зачіпає, окрім того, що у ньому зазначається про те, що від використання РРО єдиноподатників звільняє ПКУ. А до нього вносяться зміни за законом № 129.
✪ Як змінять Закон про РРО та Податковий кодекс ✪ Кого з ФОП змусять працювати з РРО ✪ Як потоваришувати з програмним РРО ✪ Чи відкоригують процедуру реєстрації РРО ✪ Коли можна відмовитися від КОРО ✪ Які правила почнуть діяти з 2021 року ✪ Що законодавець розуміє під «кешбеком» ✪ Як змінилася співпраця з ЦСО ✪ Що нового в округленнях сум у чеках ✪ Чи спростять роботу з РРО ✪ Яких нових санкцій слід остерігатися
1. Визначено нові поняття: система обліку даних РРО (це електронна база у податковій, куди входять і зареєстровані програмні РРО, а також електронний кабінет і база для перевірки споживачами фіскальних чеків, що доступна онлайн), компенсація частини суми штрафних санкцій (це винагорода споживачу за “фіскальні доноси”). Споживач стає потенційним донощиком і контролером, фінансово зацікавленим, щоб продавець заплатив штраф;
2. Введено процедуру розгляду скарг від споживачів та перерахування їм частини накладеного на продавця штрафу.
Зміни до ПКУ щодо єдиноподатників
1. Від використання РРО (як звичайних, так і програмних) звільняються тільки платники єдиного податку 1 групи.
2. Введено перехідний період – з 1 жовтня 2020 року по 31 грудня 2020 року, коли єдиноподатникам груп 2-4 дозволено не використовувати РРО за умови, що обсяг їх доходу не більше 1 млн грн (тобто, так як зараз), окрім деяких видів діяльності (наведено нижче). Звільнення стосується тільки фізосіб-підприємців.
З 1 жовтня 2020 року РРО (апаратний або програмний) стає обов’язковим для реалізації:
товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
ювелірних виробів;
уживаних товарів при продажу їх у магазинах (ця норма стосується комісійних магазинів, секонд-хендів, ломбардів тощо, група 47.79 КВЕД);
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;
діяльність туристичних агентств і операторів;
реалізація текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);
реалізація деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабміном.
4. З 1 січня 2021 року верхня межа 2 групи єдиного податку збільшується з 1.5 млн грн до 2.5 млн грн.
Таким чином, до 1 жовтня 2020 року (а у частини підприємців – і до 1 січня 2021 року) є час підготуватися, але в цілому наслідки цих двох законів можуть бути досить неоднозначні.
Проблеми для підприємців, які несуть у собі закони № 128 та № 129
Чи дадуть ці закони детінізацію товарообігу? Можливо. Однак, певні проблеми для малого бізнесу постають наступні:
система “фіскальних доносів” може мати негативний бік: подання скарг на конкурентів, скарг через “поганий настрій”, податкова може бути просто перенаповнена даними скаргами;
невідомо, як працюватиме електронна система програмних РРО і які збої будуть у майбутньому, наприклад пошкодження бази фіскальних чеків у ДПС;
проблеми можуть бути при продажу товарів, робіт, послуг людям, які з тих чи інших причин не користуються сучасною технікою, наприклад людям похилого віку. Адже продавець зобов’язаний виконати норми закону, але маючи лише програмний РРО, куди ж він тоді має направити електронний чек, якщо покупець не має електронної пошти, смартфону та навіть звичайного кнопкового мобільного телефону? Продавець може продемонструвати QR-код, але як його такий покупець зчитає без смартфону? Побачити ж чек на дисплеї у продавця – це далеко не те саме, що отримати чек, так як покупець тоді не може його перевірити і в кінцевому результаті чеку взагалі не отримує. Виходить, що продавець має взагалі відмовити у продажу товару у такому разі?
підприємцю доведеться внести безліч номенклатури товарів, якими він торгує у пам’ять програмного РРО (аналогічно, як це відбувається зі звичайними касовими апаратами). Питання в тому, як він зможе це виконати на смартфоні чи навіть планшеті? При найменуваннях до сотні це здійсненна процедура, але якщо таких найменувань декілька тисяч? Критики системи стверджують, що програмне забезпечення від ДПС не здатне виконати навіть простий імпорт даних з інших програм типу Excel чи 1С;
чи не вийде користування програмним РРО не набагато дешевшим від звичайного касового апарату? Вряд чи хто буде використовувати власний смартфон для таких цілей, скоріше за все підприємці будуть купувати окремі планшети й на кожне місце торгівлі. Безкоштовне програмне забезпечення від ДПС вряд чи задовольнить вимоги підприємців-продавців. Як наслідок, буде купуватися програмне забезпечення сторонніх розробників на кшталт M.E.Doc. Чи буде це дешевше й простіше апаратного РРО (касового апарату)?
