Пільговий звіт особливий серед усіх звітів, які подає підприємство. За результатами його подачі податків не сплачують. Він не показує податкового зобов’язання, а тільки вказує на недоплачені чи несплачені до бюджету податки через користування пільгами. У статті про нюанси заповнення цього звіту.
Втрата первинних документів через руйнування офісу
Хто подає пільговий звіт
Звіт про пільги подається усіма суб’єктами господарювання, які не сплачували певні податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням таких пільг (п. 30.6 ПКУ). Його форма міститься в додатку до Порядку обліку сум податків та зборів, несплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, який затверджений Постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233 (далі – Порядок №1233).
Увага: Фізособи-підприємці теж подають Звіт про пільги, якщо ними користувалися (!)
Зверніть увагу, що даний звіт подається зокрема:
- платниками податку на прибуток, які зменшують об’єкт оподаткування звітного року на суму податкових збитків минулих років;
- платниками ПДВ, які мали протягом звітного періоду ставки 0%, 7% або звільнені від ПДВ операції.
Увага: експортери подають звіт про податкові пільги!
Що таке податкова пільга
Податкова пільгою є (п. 30.9 ПКУ):
- зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору;
- податкове вирахування (знижка), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору.
Пільги можуть надаватися як за ПКУ, так і за міжнародними договорами України, ратифікованими ВРУ.
Звіт стосується всіх податків, однак, звернемо зараз вашу увагу більше на ПДВ і податок на прибуток, а саме на ті ситуації, по яким, на перший погляд, здається, що це не є пільгою, але податківці думають інакше.
ПДВ. Як податкова пільга розглядається:
- сплата ПДВ експортерами за ставкою 0% (код 14060394);
- постачання лікарських засобів і медичних виробів за ставкою 7% (коди 14060508, 14060509, 14060510);
- звільнення від оподаткування ПДВ, наприклад, постачання програмної продукції (код 14060495);
- постачання електромобілів (п. 64 підрозділу 2 Перехідних положень, код 14060535).
Дані ставки розглядаються як сплата податку у меншому розмірі у порівнянні з базовою ставкою 20% (п. 8 Порядку № 1233).
Не розглядаються як податкові пільги здійснення господарських операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ (п. 8 Порядку № 1233).
Увага: ставки ПДВ 0% і 7% вважаються пільгою!
Також не відображаються у пільговому звіті пільги за митними платежами (мито, імпортний акциз та імпортний ПДВ) (роз’яснення ДФС категорії 210.08 ЗІР). Наприклад, несплата ПДВ при імпорті електромобілів у Звіті не відображається.
Податок на прибуток. Під подання даного звіту зокрема потрапляє ситуація зарахування податкових збитків минулих періодів у рахунок зменшення фінансового результату звітного періоду на підставі пп. 140.4.2 ПКУ (код пільги – 11020302).
Також пільгою вважається звільнення від оподаткування або сплата податку на прибуток за ставкою 0%. Це Міжнародні угоди, використання пільгового режиму оподаткування для новостворених підприємство (п. 44 підрозділу 4 Перехідних положень ПКУ, коди 11020367, 11020368), оподаткування підприємств організацій осіб з інвалідністю (п. 142.1 ПКУ, код 11020306).
Увага: пільговий звіт єдиний для всіх податків і зборів.
Земельний податок. Звільнення є зокрема у закладів культури, науки, освіти, охорони здоров’я, які утримуються повністю за рахунок державного/місцевого бюджету та ін. (коди 18010511, 18010550, 18010551, 18010552), по ділянкам сількогосподарських підприємств (18010504).
Акцизний податок. Нульовий акциз по використанню біоетанолу для виробництва паливних сумішей і біопалива (коди 14020041, 14020042), кузови від легкових автомобілів (14020060).
Де побачити існуючі податкові пільги та їх коди
Повний перелік знаходиться в спеціальних довідниках, які оприлюднює ДПС. Ми потурбувалися про вас і розмістили довідник тут. Тільки-но з’являється новий довідник ми одразу його додаємо у таблицю нижче.
Довідник податкових пільг 2019
Використовувати для цього треба останні. Для звітування за 3 квартал 2019 р. використовуються довідники станом на 01.10.2019 р.:
- Довідник № 94/1;
- Довідник № 94/2.
У довідниках наводяться пільги не тільки щодо податку на прибуток та ПДВ, земельного та акцизного податків, але й з інших податків і зборів.
Строки подачі пільгового звіту 2019
Подається за І квартал, півріччя, три квартали та рік протягом 40 кал. днів після закінчення податкового періоду. Таким чином, крайній термін подачі звіту за ІІІ квартал 2019 р. є 11 листопада 2019 включно (понеділок). Такий 40-денний строк звітування стосується і річного Звіту, який буде подаватися за увесь 2019 рік.
Наші поради змусять працівників уважніше оформлювати і вчасно передавати до бухгалтерії первинні документи. Адже за кожним фактом порушення бухгалтерія зможе писати доповідні записки. Ось тоді й помилок буде менше.
Термін та порядок подання не залежить від порядку подання спеціалізованих декларацій з відповідних податків.
Якщо підприємство мало пільгу, але нею не користувалося, то звіт про суми податкових пільг подавати не треба (п. 3 Порядку № 1233). Однак, якщо хоча б в одному кварталі звітного року підприємство все ж таки нею користувалося, то подавати Звіт треба усі наступні квартали звітного року, так як він містить накопичувальну інформацію, тобто Звіт за ІІІ квартал, наприклад включає дані як за І, так і за ІІ квартали.
Увага: Пільговий звіт є накопичувальним, тобто “наростаючим” (квартал, сума за півріччя, сума за 3 квартали, весь рік)
Звіт про пільги 2020
Схоже на те, пільговий звіт буде скасований у 2020 році і 2019 рік – це останній рік його подання. Такі зміни містяться у постанові Кабміну від 31.10.2018 р. № 891 і почнуть діяти з 1 січня 2020 року. ДПС буде самостійно по поданим деклараціям накопичувати інформацію про втрати Держбюджету та місцевих бюджетів від користування податковими пільгами.
Увага: У 2020 році Звіту про податкові пільги не буде
Звіт про пільги 2019 порядок заповнення
Заголовна частина містить стандартні реквізити щодо звітного податкового періоду, найменування суб’єкта господарювання, його місцезнаходження, а тому не викликає питань у заповненні. Розглянемо детальніше, як заповнити основну частину.
Графа звіту | Як заповнювати |
Код податку, збору | Вноситься код податку чи збору відповідно до бюджетної класифікації, (є в наказі Мінфіну від 14.01.2011 р. № 11 “Про бюджету класифікацію”). Наприклад, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) має код 14010100, податок на прибуток приватних підприємств має код 11021000. |
Найменування податку, збору | Вноситься відповідна назва податку чи збору з уже згаданої вище бюджетної класифікації, яка відповідає коду. |
Код пільги згідно з довідником пільг | Вказується код пільги з уже згаданих довідників пільг з сайту ДФС. Використовуються останні. Для 3 кварталу 2019 р. це Довідник № 94/1 та Довідник № 94/2. Наприклад: - для операцій з постачання на митній території України медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, що оподатковуються за ставкою 7% – код пільги 14060509;
- для експорту за нульовою ставкою ПДВ – код пільги 14060394;
- для зарахування значення збитку минулих звітних періодів у зменшення фінансового результату при розрахунку податку на прибуток – 11020301.
|
Найменування податкової пільги | Найменування беремо з тих же довідників пільг (№ 94/1 та № 94/2). |
Сума податкових пільг, колонка “усього” | Наводиться розрахована сума пільг за платежами, що здійснюються до зведеного бюджету (державний бюджет + місцевий бюджет), тобто загальна сума недоплаченого в бюджет податку. Заповнювати треба наростаючим підсумком з початку року. |
Сума податкових пільг, колонка “у тому числі з державного бюджету” | Виділяється тільки та сума пільг з наведених зліва у колонці “усього”, яка стосується державного бюджету (тобто без місцевих бюджетів). Для того, щоб зрозуміти до якого саме бюджету належить даний податок необхідно заглянути до Бюджетного кодексу України (далі – БКУ) (роз’яснення ДФС 102.22 ЗІР). БКУ у п. 29 містить перелік податків та зборів, що формують державний бюджет, а пп. 66-69, 691 БКУ містять перелік податків і зборів, що входять до місцевих бюджетів. Для того, щоб поділити суму недоплаченого податку між держбюджетом і місцевим бюджетом треба зазирнути до Бюджетного кодексу України (БКУ). Наприклад: - з податку на прибуток пропорція Держбюджет – 90% і місцевий бюджет 10%;
- з податку на прибуток держпідприємств і податку за п. 18 ч. 1 ст. 64, п. 12 ч. 1 ст. 66 і п. 2 ч. 1 ст. 69 БКУ – 100% до Держбюджету;
- з податку на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної форми власності – 100% до місцевого бюджету;
- ПДВ – 100% Держбюджету.
|
Строк користування податковими пільгами у звітному періоді, колонки “дата початку” та “дата закінчення” | Заповнюємо у форматі “число, місяць, рік”. Якщо дата початку та дата кінця користування пільгою виходять за межі звітного періоду, то проставляється дата початку та кінця звітного періоду. Для Звіту з 3 кварталу – 01.01.2019 та 30.09. 2019 (звітний період – 9 місяців). |
Сума податкових пільг, що використана за цільовим призначенням, колонки “усього” і “в тому числі з державного бюджету” | Заповнювати треба тільки тим суб’єктам господарювання, для яких законодавством встановлено цільове використання пільг. У довідниках в кол. 8 вказана ознака цільового призначення пільги: - 0 – цільове призначення відсутнє;
- 1 – цільове призначення наявне.
|
Розрахунок сум податкових пільг
Порядок №1233 не містить ніяких вказівок щодо розрахунку суми податкових пільг (СПП) по однойменній графі звіту. Так як органи ДФС мають на основі даного звіту порахувати суму податків та зборів недоотриманих до бюджету у зв’язку з отриманням пільги, то загальна формула розрахунку, коли питання не врегульоване, має бути:
СПП = Сума податку по пільговим операціям без використання пільги – Сума податку по пільговим операціям з використанням пільги
Увага: Звіт має містити суму недоплаченого до держави податку, тобто відповідь на питання: що було б, якби пільги не було?
Розрахунок суми пільг з податку на прибуток
До податкових пільг з податку на прибуток зокрема належать:
- податкові збитки минулих років (пп. 140.4.2 ПКУ). Дане коригування використовується всіма платниками податку, в т.ч. малодоходниками, які не розраховують інших податкових різниць ;
- збитки від продажу (іншого відчуження), а також переоцінки цінних паперів (пп. 141.2.4 ПКУ, код 11020302). Дана пільга відображається тільки у платників податку, що коригують свій фінрезультат (дохід більше 20 млн грн);
- безплатні передачі коштів, товарів, робіт і послуг на потреби АТО (п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Дана пільга відображається тільки у платників податку, що коригують свій фінрезультат (дохід більше 20 млн грн).
Розрахунок СПП відбувається наступним чином:
- СПП = Сума прибутку, що звільняється від оподаткування × 0,18;
- СПП = Сума виплаченого доходу (коштів), товарів (робіт, послуг) × 0,18.
У ситуації, якщо об’єкт оподаткування прибутком без урахування збитків минулих періодів має від’ємне значення або дорівнює нулю, то витрати бюджету не виникають, так як пільга зі зменшення прибутку не застосовується, а тому й сума пільг не визначається (роз’яснення ДФС 102.11 ЗІР).
Увага: Збиток у декларації – це не податкова пільга (!)
Наприклад:
- накопичений збиток минулих періодів 100 тис. грн. Збиток за ІІ квартал 2019 року – 25 тис. грн. Пільга не відображається, так як збитки накопичуються;
- накопичений збиток минулих періодів 100 тис. грн. Прибуток за ІІ квартал 2019 року – 25 тис. грн. На покриття прибутку використано 25 тис. грн з накопиченого збитку минулих періодів. Фінрезультат до оподаткування – 0 грн. Сума пільги, яку треба відобразити у звіті, – 4500 грн (=0,18×25000), з них – 4050 грн до Держбюджету та 450 грн – до місцевого бюджету.
Увага: Податкова пільга – це лише використана, а не вся сума минулих збитків
Додамо, що пільговий звіт складається накопичувано, тому загальна сума податкової пільги може у ІІІ кварталі як збільшитися, так і зменшитися і це цілком нормально. Наприклад, підприємство в останньому прикладі отримало 70000 грн збитку по результатом ІІІ кварталу і тоді сума податкової пільги з 4500 грн перетворюються на 0 грн.
Розрахунок сум пільг з ПДВ
Податкові пільги з ПДВ виникають операціям звільненим від ПДВ та тим, які обкладаються ставками 0% та 7%.
В роз’ясненнях ДФС щодо розрахунку СПП для ПДВ існує згадка про наказ ДПАУ від 29.03.2011 № 167, який стосується ПДВ (далі – Порядок № 167). Незважаючи на певну застарілість (тоді не було ставки 7%), загальну логіку розрахунку з них можна використати та для ставки 7% додумати самостійно. Формули наведено нижче в таблиці:
Формула | Значення показників |
ПДВ 0% |
СПП = (V пост., 0% – V придб.) × 20%, | V пост., 0% – обсяги операцій з експорту товарів (супутніх послуг) та/або операцій з постачання товарів (послуг) на митній території України, оподатковуваних за ставкою 0%, – беремо з розділу “Податкові зобов’язання” податкової декларації з ПДВ; V придб. – обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях з експорту товарів (супутніх послуг) та/або в операціях з постачання товарів (послуг) на митній території України, які оподатковуються за ставкою 0%. |
Без ПДВ (звільнено від ПДВ) |
СПП = (V пост. зв. – (V придб. з податком + V придб. без податку)) × 20%, | V пост. зв. – обсяги операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, – з розділу “Податкові зобов’язання” податкової декларації з ПДВ; V придб. з податком, V придб. без податку – обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ. |
ПДВ 7% |
СПП = (V пост., 7% – V придб.) × (20% – 7%), | V пост., 7% – обсяги постачань лікарських засобів і медичних виробів на митній території України, що оподатковуються за ставкою 7%, – з розділу “Податкові зобов’язання” податкової декларації з ПДВ; V придб.– обсяги операцій з придбання товарів (послуг), у тому числі супутніх, які використані в операціях з постачання лікарських засобів і медичних виробів (у тому числі для її виготовлення), що оподатковуються за ставкою 7%. |
Звертаємо увагу, що у формулах як V придб. використовується обсяг придбання експортованих товарів взагалі, а не тільки за ІІІ квартал 2019 року. Саме тих товарів, які були експортовані, навіть якщо вони були придбані 3 роки назад. У розрахунок при цьому беруться суми “без ПДВ”.
Складні випадки розрахунку пільги з ПДВ
Розглянемо також складні випадки розрахунку пільги:
- експорт власне виробленої продукції – береться фактична собівартість вироблених товарів, однак, лише у частині матеріальної складової, тобто без зарплати, ЄСВ і тому подібного. Тут доведеться порахувати, так як матеріальну складову доведеться виділяти також і з загальновиробничих витрат (див. Порядок № 167);
- експорт товарів нижче вартості їх придбання – тут рахувати треба не по вартості придбання, а по збільшеній вартості. Справа в тому, що хоча ставка ПДВ й 0% і від цього нічого не зміниться, але ПКУ вимагає у таких випадках застосовувати правило мінімальної бази при складання податкових накладних – за товарами не менше ціни придбання, а для власне виготовленої продукції – не нижче звичайної ціни (п. 188.1 ПКУ).
Відповідальність за Звіт про пільги
Звіт про пільги має статус податкової декларації з відповідними наслідками за невчасну подачу. За неподачу/невчасну подачу розмір штрафу становить:
- 170 гривень, за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);
- 1020 гривень при повторному порушенні у період до одного року.
Інших штрафів або пені не виникає, так як звіт не спричиняє податкового зобов’язання з жодного податку чи збору. Однак, за неподачу також можуть бути накладені штрафи на посадових осіб платника податку (підприємцям це не загрожує, так як на них адмінштрафи накладеними бути тут не можуть).
Звіт про суми податкових пільг виправлення помилок
Механізму виправлення помилок шляхом подачі уточнюючого Звіту немає, тому єдиний вихід – виправити помилку у наступних кварталах шляхом вписування правильних цифр. Однак, це й на користь платнику податку – щоб ви там не подали, максимальний можливий штраф – 170 грн (1020 грн) за неподачу (чи неправильні дані), тому головне здати, навіть якщо десь у чомусь і не впевнені у розрахунках.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
