бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Одна з форм державної підтримки сільськогосподарського виробника — це закупівля в нього продукції. Один зі способів оформити таку закупівлю — договір контрактації. У консультації розповімо про суть такого договору, його правове регулювання, істотні умови, відмінності від інших договорів, а також знайдете зразок договору контрактації
Договір контрактації сільськогосподарської продукції: що це
Контрактація — це укладення контракту наперед, на закупівлю того продукту, якого ще немає. Контрактувати — зв’язувати виробника обов’язками щодо вироблення та поставки продукту та давати йому гарантії щодо його купівлі у майбутньому. Так простими словами можна пояснити суть даного терміну та, відповідно, самого договору контрактації.
Увага:зернові, цукровий буряк, бавовна, льон — це основні об’єкти постачання за договорами контрактації.
Практика договорів контрактації має уже понад 100-літню історію. Були вони поширеними у радянському минулому для закупівлі сільськогосподарської продукції у кооперативних об’єднаннях селянських господарств (колгоспів, радгоспів тощо). Звідти поняття договору контрактації перекочувало в українське законодавство. Як правило, договір контрактації використовується за таких умов:
закупівля відбувається виключно сільськогосподарської продукції. Закріплення за договорами контрактації сільськогосподарського напряму здійснено через особливості їхнього правового регулювання (див. далі);
покупцем за такими договорами, як правило, виступає держава в особі державних, казенних або комунальних підприємств, установ чи відомств. Дана умова не є обов’язковою, тобто договір контрактації можуть суто теоретично використовувати й приватні підприємства. Однак вони вдаються до інших видів договорів (див. далі — замінники договору контрактації).
Метою контрактації зазвичай є поповнення державного резерву, наприклад Державного резервного насіннєвого фонду, Державного резерву зернових, інших резервів, якими займається Державне агентство резерву України.
Увага:договір контрактації — це договір про закупівлю «наперед» сільськогосподарської продукції. Сторони договору — виробник і контрактант (заготівельник). Останній, як правило, належить до державного/комунального сектору.
Щодо інших, несільськогосподарських сфер, а також у сільськогосподарській сфері, але у приватному секторі, то подібні за змістом договори теж існують, але називаються інакше. Наприклад, є поняття форвардного контракту купівлі-продажу майнових прав, який використовується у будівництві й продажу нерухомості.
Форвардний контракт – це контракт про купівлю-продаж певного продукту чи послуги у майбутньому за зарані визначеними цінами. У цілому з будь-якого договору купівлі-продажу можна зробити такий контракт. Договір же контрактації, по суті, є різновидом форвардного контракту, покупцем за яким виступає представник державного сектору.
Договір контрактації: правове регулювання
Поняття договору контрактації міститься одночасно у двох кодексах:
В умовах нестачі грошових коштів один із варіантів, як не втратити контрагента, — укласти договір товарної позики. Розглянемо юридичні тонкощі та обліково-податкові наслідки для сторін такого договору
Однак, якщо в першому воно суто загальне й не зв’язане сільськогосподарською тематикою, то у другому врегульовано питання саме контрактації сільськогосподарської продукції.
На цьому якесь спеціальне регулювання щодо договорів контрактації закінчується. Щоправда у ГК згадуються ще:
Типовий договір контрактації сільськогосподарської продукції від Кабміну (ч. 3 ст. 272 ГК);
Положення про контрактацію сільськогосподарської продукції, яке затверджує КМУ (ч. 5 ст. 273 ГК).
Однак типовий договір контрактації так і не був створений. Типові договори контрактації були лише у минулі (радянські) часи. Щодо Положення про контрактацію — його теж не розробили.
У цілому до договору контрактації слід використовувати загальні положення щодо таких договорів (ч. 2 ст. 713 ЦК):
купівлі-продажу;
поставки.
Також свої особливості щодо контрактації може містити спеціальне нормативно-правове регулювання ринку окремих видів сільськогосподарської продукції (ч. 3 ст. 713 ЦК). Наприклад, це може бути:
Однак вищенаведені закони ставлять лише загальні вимоги щодо якості та особливостей виробництва відповідних продуктів, якихось спеціальних вимог саме щодо контрактації не містять та стосуються всіх договорів купівлі-продажу, різновидом яких є договір контрактації.
Договір контрактації сільськогосподарської продукції та його особливості
Сторін договору відповідно називають: виробник та контрактант (заготівельник).
Договір контрактації передбачає, що виробник (ч. 1 ст. 713 ЦК, ч. 2 ст. 272 ГК):
виробляє визначену договором кількість сільськогосподарської продукції;
передає продукцію заготівельному, закупівельному, або переробному підприємству (організації), або іншому одержувачу — контрактанту/заготівельнику.
Контрактація може бути лише на оплатній основі (ч. 2 та ч. 3 ст. 272 ГК).
У договорі не обмежуються особа виробника сільськогосподарської продукції (постачальника). Це може бути як юрособа, так і ФОП. Щодо звичайних фізосіб, то кодекси заборони не ставлять. Особа постачальника звужується лише при поставці продукції державі (ч. 1 ст. 272 ГК). Отже, контрактантом має бути державний орган або орган місцевого самоврядування (ОМС) або суб’єкт господарювання, засновником якого є держава/ОМС. Як уже згадувалось, це може бути державне, казенне або комунальне підприємство.
Договір може бути не тільки двостороннім, але й тристороннім. Особа платника та отримувача може не співпадати, також третьою стороною ще можуть бути банк чи страхова компанія. Однак специфіка таких договорів контрактації кодексами не визначена.
У статті — поради, як оподаткувати та облікувати за національними та міжнародними стандартами операції з купівлі земельних ділянок юрособами. Розглянемо питання щодо формування первісної вартості землі та наведемо типові бухгалтерські проведення
Виробник сільськогосподарської продукції у договорі контрактації
Зверніть увагу, що у ЦК та ГК вживаються два поняття, які пов’язані з договором контрактації, але без визначення її суті:
сільськогосподарський виробник. Його спеціалізоване визначення можна знайти у підпункті 14.1.235 Податкового кодексу України. Спеціалізоване, тому що воно вживається для цілей групи 4 єдиного податку. І у цьому трактуванні виробником може бути тільки ФОП або юрособа, хоча в кодексах такої заборони немає, тому договір контрактації все ж таки можна укладати і зі звичайними фізособами;
сільськогосподарська продукція. Під нею зазвичай розуміється продукція з груп 1-24 УКТ ЗЕД з Додатку до Закону України «Про митний тариф України» від 19.10.2022 № 2697-IX. Однак, дані групи охоплюють не тільки овочеву продукцію, зернові, але й тютюнову та алкогольну продукцію. Найчастіше об’єктом договору контрактації є продукція рослинництва, зокрема закупівля зернових, цукрового буряку, бавовни, льону. Об’єктом закупівлі може бути й продукція тваринництва, наприклад відновлення поголів’я скоту (контрактація молодняка).
Однак при укладанні договору контрактації відсутність визначень сільськогосподарського виробництва та сільськогосподарської продукції особливої ролі не грає, так як він укладається на постачання конкретних видів продуктів. Зазвичай це зернова й овочева продукція. Навіть якщо договір буде укладений на спірний продукт, то все одно він тоді буде розглядатися як різновид договору купівлі-продажу, яким він, по суті, і є.
Увага: Договір контрактації — це різновид договору купівлі-продажу.
Кодекси також не визначають, чи може сільськогосподарська продукція бути перед продажем якимось чином обробленою (переробленою). Враховуючи, що прямих заборон немає, то продукція може постачатися у сирому, обробленому та переробленому вигляді. Однак така переробка має бути безпосередньо у самого виробника.
Договір контрактації сільськогосподарської продукції і договір поставки: у чому відмінності
Самі ж кодекси вказують, що договір контрактації і договір купівлі-продажу подібні. Щодо договору поставки, то поставка — це теж різновид купівлі-продажу. Отже, договір контрактації — це специфічний договір купівлі-продажу. Специфіка визначається лише тим, що:
угода укладається щодо продукту, якого фактично ще немає. Він тільки буде вироблений;
з умов договору контрактації випливає, що постачальником продукції може бути лише сам її виробник. Тобто продукція має бути виготовлена саме в господарстві виробника;
постачання відбудеться через певний довгостроковий час. Сільськогосподарський цикл виробництва складає, як правило, кілька місяців;
деяка нерівність сторін угоди, яка має бути компенсована умовами договору. Виробник зазнає значних ризиків за договором контрактації, так як залежить від форс-мажорних обставин;
договір контрактації спеціально врегульовує питання поставки. Так, може бути, щоб поставка передбачала прийняття продукції на визначених договором приймальних пунктах, які знаходяться в межах адмінрайону за місцезнаходженням виробника (ч. 3 ст. 273 ГК). При цьому можуть передбачатися обсяги продукції, яку виробник доставляє сам, а яку у нього забирає сам заготівельник (контрактант).
Увага: довгостроковість, фактична відсутність продукту на момент укладання договору, врегулювання питання поставки — це ключові моменти, які визначають специфіку договору контрактації.
Агропідприємство планує своєю сільгосптехнікою виконати для стороннього замовника роботи зі збирання врожаю. Чи має воно на це право, а також які особливості юридичного оформлення, бухгалтерського обліку та оподаткування врахувати, розповість експерт
Істотні умови договору контрактації сільськогосподарської продукції так (ч. 3 ст. 272 ГК):
вид продукції та її асортимент;
вимоги до якості (стандарт, технічні умови, вміст шкідливих речовин);
кількість продукції, що буде прийнята контрактантом;
ціна за одиницю, загальна сума оплати за договором. Бажано передбачити умови її зміни;
порядок та умови доставки, строки здавання продукції. Наприклад, місцерозташуванням приймальних пунктів, хто доставляє продукцію до приймальних пунктів — контрактант чи сам виробник. Такі місця можуть бути, як безпосередньо у самого виробника, так і на власних приймальних пунктах контрактанта чи вказаних ним одержувачів;
обов’язки заготівельника щодо надання допомоги виробнику (виробництво, транспортування);
відповідальність сторін (взаємна).
У всіх інших моментах договір контрактації можуть застосовувати за загальними положеннями щодо купівлі-продажу та поставки (див. також про відмінності договорів та відповідальність за договором).
Увага: продукція, яка постачається за договором контрактації, має бути виготовлена саме в господарстві виробника.
Ризики договору контрактації
На перший погляд, сторони договору контрактації сільськогосподарської продукції мають взаємні вигоди: одна зі сторін отримує гарантії того, що її продукція буде куплена, а інша — поповнення державних резервів, може регулювати виробництво сільськогосподарської продукції. Однак насправді договір контрактації нерівний — основний ризик за договором несе саме сільськогосподарський виробник. На виконання ними умов договору впливають обставини, які він не контролює:
погодні умови;
епізоотії, епіфіотії;
епідемії та карантинні заходи;
воєнні обставини, у т.ч. бойові дії на території сільськогосподарських угідь, заміновані території, брак робочої сили через мобілізацію та міграцію.
Увага: у договорі контрактації обов’язково слід передбачити управління ризиками настання форс-мажорних обставин та суттєвої зміни ринкової ціни на продукцію.
Прикладів того, як піщана буря чи заморозки знищували в Україні весь чи майже весь урожай — їх безліч. Саме через це при складанні договору обов’язково слід приділити увагу факторам форс-мажору:
пом’якшенню чи скасуванню відповідальності виробника при неможливості виконання договору через форс-мажор;
компенсації збитків/витрат виробника, які все одно були понесені на виконання умов договору. Додатковим інструментом тут може бути обов’язкове страхування врожаю з боку страхової компанії, наприклад, державної.
Крім того, є ще один фактор, який має неабияку вагу для виробника, — це ціна закупівлі його продукції. Ситуація на ринку змінюється через коливання курсу валют, коливання цін на паливно-мастильні матеріали. На момент продажу продукції за договором контрактації така угода уже може бути просто невигідна чи навіть збиткова для виробника. Зменшення даного ризику передбачає включення до договору контрактації умови про зміну закупівельної ціни при суттєвій зміні ринкової ціни на продукцію, що є об’єктом договору.
Відповідальність за договором має враховувати врегулювання наведених вище ризиків. Також треба передбачити й невиконання договору з боку держави, особливо у ситуації виготовлення продукції, яка швидко псується.
Механізми відповідальності, які передбачені щодо договорів контрактації у ГК такі:
виробник повідомляє контрактанта не пізніше, ніж за 15 днів до початку заготівлі про кількість та строки здачі продукції (ч. 1 ст. 273 ГК);
обов’язок контрактанта прийняти продукцію. Умови щодо якості, кількості визначаються договором. При порушенні обов’язку прийняти — штраф 5% вартості неприйнятої продукції та відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 274 ГК);
якщо виробник вчасно не повідомляє й не готовить продукцію до здачі, то він компенсує заготівельнику збитки (ч. 3 ст. 274 ГК);
інші санкції (ч. 4 ст. 274 ГК).
Договір контрактації сільськогосподарської продукції: приклад
Договір контрактації сільськогосподарської продукції — заповнений зразок наводимо.
