Тристоронній договір

UA RU
Автор
бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Ми всі звикли до двосторонніх договорів. Їх більшість. Що таке тристоронній договір, у яких ситуаціях він доцільний, якими є тонкощі обліку ПДВ при виконанні тристоронніх договорів, зразок тристороннього договору – у статті

Що таке тристоронній договір

Тристоронній договір – це різновид багатосторонніх договорів. Можливість укладання багатостороннього договору визначена ч. 1 ст. 626 ЦКУ. До таких договорів застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів (ч. 4 ст. 626 ЦКУ). Також тристоронній договір можна назвати тристоронньою угодою – це одне й те саме.

Може здатися дивним, але щоб договір був тристороннім головне не наявність трьох осіб, які його підписали, а наділення окремими правами та обов’язками усіх трьох учасників угоди. Це витікає з положень про односторонні та багатосторонні договори – ч. 2 та ч. 3 ст. 626 ЦКУ відповідно.

Так, якщо 3 особи візьмуть на себе спільний обов’язок вчинити певну дію або утриматися від неї перед іншою стороною, яка матиме тільки право вимоги до цих 3-х осіб без зустрічного обов’язку, то такий договір слід вважати ОДНОСТОРОННІМ (ч. 2 ст. 626 ЦКУ). У даній ситуації просто одна сторона цього договору представлена 3-ма особами, які діють спільно. Аналогічно договір можуть підписати і 9 осіб, але якщо вони будуть поділені у правах і обов’язках лише на 3 рівноправні сторони (3×3×3), то договір буду все одно тристороннім. Однак, найчастіше все-таки кількість сторін та осіб, які підписують договір, співпадає.

Отже, для того, щоб договір був тристороннім, то необхідно, щоб у ньому по КОЖНІЙ з ТРЬОХ сторін були чітко виписані їх окремі права та обов’язки, які вони мають і беруть один перед одним. Однак, осіб, які підписують договір, може бути й більше, ніж три.

Увага: тристоронній договір – це договір з зустрічним розподілом прав і обов’язків між трьома сторонами.

⚡ ЄСВ та ЄП для ФОП — 2024 ⚡

Тристоронній договір: зразок

Тристоронній договір

ЗРАЗОК ТРИСТОРОННЬОГО ДОГОВОРУ СКАЧАТИ

Наведемо приклади типових ситуацій, коли укладаються тристоронні договори:

Можливі й найбільш поширені

 тристоронні договори*

Сторони такого договору

Взаємозв’язки між сторонами договору

Тристоронній договір поставки

  • постачальник.
  • покупець.
  • платник.

Покупець купує товар (роботу, послугу) у постачальника, але за товар платить третя сторона.

Тристоронній договір про надання послуг

  • надавач послуги.
  • замовник послуги (платник).
  • отримувач послуги.

Замовник послуги або робіт укладає угоду про надання послуги чи виконання робіт на користь третьої сторони. Все оплачує замовник1.

Тристоронній договір підряду (виконання робіт)

  • підрядник (виконавець робіт).
  • замовник робіт (платник).
  • отримувач послуги.

Тристоронній договір відступлення права вимоги (цесії)

  • кредитор 1 (первісний, цедент);
  • кредитор 2 (новий);
  • боржник.

Кредитор 1 передає свої права вимоги щодо існуючого боржника кредитору 2 (безплатно чи за компенсацію). Боржник у договорі погоджується на заміну кредитора.

Тристоронній договір переведення боргу

  • кредитор.
  • боржник 1.
  • боржник 2

Боржник 1 укладає угоду з кредитором, що борг погасить не він (боржник 1), а інша особа – боржник 2. Боржник 2 у договорі погоджується й бере борг на себе2.

Тристоронній договір взаємозаліку

3 боржники, які мають взаємні права і вимоги щодо один одного

Сторони зараховують взаємні зобов’язання один перед одним. Можливо, ще відбувається грошова чи негрошова компенсація залишку боргу.

Договір постачання з елементами агентських прав

  • постачальник.
  • покупець.
  • агент (посередник).

За договором між постачальником і покупцем існує ще третя сторона – агент, який приймає платіж від покупця.

Договір оренди майна

  • орендодавець (балансоутримувач);
  • управляюча компанія;
  • орендар.

Майно, яке здається в оренду орендарю може бути на балансі орендодавця, однак, управлятися третьою стороною (комунальне, казенне, державне підприємство, управляюча компанія тощо)3

Договір про надання платних медичних послуг

  • надавач послуги (медзаклад).
  • платник.
  • отримувач послуги (пацієнт).

За договором медичну послугу оплачує замовник (підприємство, родич, благодійна організація). Однак, послугу отримує третя особа (родич, працівник і т.д.).

Договір про надання платних освітніх послуг

  • виконавець (навчальний заклад).
  • замовник (платник).
  • особа, яка навчається (учень, студент).

За договором освітню послугу оплачує замовник (підприємство, родич і т.д.). Однак, послугу отримує третя особа (дитина, родич, працівник підприємства і т.д.).

Договір страхування

  • виконавець (страховик).
  • замовник (платник).
  • страхувальник.

За договором страхуються ризики страхувальника, але оплачує страховку третя особа (родич, підприємство і т.д.).

Договір спільної діяльності

  • учасники спільної діяльності.

Договір визначає їх спільну мету та права й обов’язки щодо такої діяльності, здійснення внесків та розподіл прибутку.

1 – приклад такого тристороннього договору підряду: підприємство А замовляє і оплачує будівництво асфальтної дороги від зупинки у підприємства Б (підрядник). Однак, формально отримувачем результату робіт є селищна рада, яка виступає як балансоутримувач побудованої дороги;

2 – у таких договорах з переведення боргу може бути ще й взаємозалік. Наприклад, боржник 1 винен кредитору 100 тис. грн, але у боржника 1 є свій боржник 2. Цей боржник 2 винен боржнику 1 теж 100 тис. грн. Результат укладання договору – боржник 2 винен кредитору 100 тис. грн + взаємозалік у боржника 1, після якого він не винен нічого нікому і йому не винні нічого;

3 – прикладом такого тристороннього договору оренди:  здавання в оренду комунального майна. Окрім орендаря, комунального підприємства, у договорі може бути присутнім балансоутримувач цього майна – управління комунальним майном місцевої ради.

У декларації з ПДВ — від’ємне значення: чи можна отримати бюджетне відшкодування

Альтернативи тристоронньому договору

Щодо наведених вище договорів, то майже всі вони можуть бути як тристоронніми, так і двосторонніми. Кількість сторін обумовлюється ситуацією й інтересами сторін. Однак, є договори, які зручніше зробити тристоронніми, наприклад, договір постачання з елементами агентських прав – так як треба визначити права й обов’язки, роль агента, з якими мають погодитися покупець і продавець. Однак, цей договір можна й замінити двома двосторонніми:

  • договором «покупець – агент»;
  • договором  «продавець – агент».

Аналогічно можна вчинити й у інших тристоронніх договорах – замінити їх на комбінацію двосторонніх договорів та певних листів, у яких висловлюється згода щодо дії інших сторін. Однак, це зручно лише тоді, коли одна зі сторін пасивна й лише погоджується на дії двох інших сторін. Наприклад, це можливо з договорами по заміні первісного кредитора чи боржника:

  • договір переведення боргу – за законодавством обов’язковою є згода пасивної сторони – кредитора (ст. 520 ЦКУ). Її можна отримати й у формі листа;
  • договір на відступлення права вимоги – пасивна сторона (боржник) за законодавством має бути проінформований про зміну кредитора (ч. 2 ст. 516 ЦКУ).

Однак, якщо одночасно змінюються й права та обов’язки у цих договорах пасивної сторони (кредитора/боржника), наприклад, продовжується строк виконання зобов’язання, змінюється його сума тощо, то цю сторону навіть обов’язково ввести  у договір. У будь-якому разі тристоронній договір – це надійніше обміну листами.

Більш детально про договори по заміні первісного кредитора/боржника у матеріалі Відступлення права вимоги.

Які наслідки введення третьої сторони у договір

Наслідки введення третьої особи визначаються самим договором. Зверніть увагу на наступне:

  • права кожної зі сторін договору при його можливому розторгненні. Наприклад, якщо є надавач послуги та замовник, то чи може договір бути розірваним без згоди третьої сторони в інтересах якої такий договір укладений – отримувача послуги. Якщо в договорі нічого про це не сказано, то всі три сторони є рівноправними учасниками угоди. Це слід враховувати у тексті договору;
  • наслідком появи третьої сторони є перерозподіл прав і обов’язків учасників угоди. Наприклад, така третя сторона набуває права вимоги, які при двосторонньому форматі договору належали б замовнику, а також і частину його обов’язків. Наприклад, дотримуватися умов надання послуги: виконувати рекомендації з лікування, якщо мова йде медичний договір; опановувати необхідні знання та навички, якщо мова йде про договір надання освітніх послуг; підтримувати об’єкт у належному стані, виконувати поточний ремонт, якщо мова йде про договір оренди и т.д.

Щодо останнього – якщо третя сторона не набуває й не підтверджує ніяких прав і обов’язків унаслідок угоди, то такий договір, по-суті, є двостороннім. Тоді роль цієї третьою сторони в укладанні угоди можна взагалі звести до візи на договорі «Не заперечую»/«Згоден» чи письмового повідомлення (листа, заяви) з аналогічним змістом.

Виходячи з вищенаведеного виникає обов’язкове питання, яке слід вирішити – обов’язкові елементи тристороннього договору.

Обов’язкові елементи тристороннього договору

У тристоронньому договорі обов’язково мають бути визначені:

  • істотні умови відповідного типу договору (предмет, вартість, строки виконання);
  • права та обов’язки ОКРЕМО для кожної з трьох сторін угоди. Це не означає, що їх обов’язково треба виділяти окремими блоками, але у тексті договору мають бути описані ці права та обов’язки по кожній зі сторін ;
  • роль первісного договору, якщо він існує. Якщо тристоронній договір встановлює зміну кредитора/боржника, то варто вказати той договір, на підставі якого ці боргові відносини виникли. Це важливо, так як даний договір встановлює права й обов’язки третьої сторони – кредитора/боржника, який погоджується на відступлення права вимоги чи переведення боргу. Наприклад, можна визначити, що права й обов’язки боржника визначаються саме цим первісним договором.

ПДВ і виконання тристоронніх договорів

Перед укладанням тристороннього договору поставки товарів, робіт, послуг варто одразу проаналізувати ситуацію з ПДВ. Зрозуміло, що ніяких проблем не буде, якщо всі сторони неплатники ПДВ. Однак, якщо серед них є платники ПДВ, то такий договір може бути одній стороні чи навіть двом одразу невигідним, через втрату податкового кредиту. Як приклад, наведемо наступну ситуацію:

  • підприємство А (покупець) замовляє товари у підприємства Б (продавець);
  • підприємство Б відвантажує товари на підприємство А;
  • підприємство С (платник) оплачує згадані товари підприємству Б. Це можлива дія, так як за ч. 1 ст. 528 ЦКУ виконання обов’язку боржником може бути покладено на іншу особу. Податківці теж не заперечують, щоб платником була третя особа (п. 188.1 ПКУ)

Увага: при укладанні тристоронніх договорів купівлі-продажу, коли отримувач і платник – це різні сторони й усі платники ПДВ, слід бути готовим до того, що ПОДАТКОВОГО КРЕДИТУ НЕ БУДЕ.

Якщо усі три сторони платники ПДВ, то ситуація виходить наступна:

  • підприємство Б (продавець) – має зареєструвати податкову накладну, у якій покупцем має бути визначене підприємство А, так як саме воно є приймаючою товар стороною і замовником даної поставки (покупцем). Як дату такої податкової накладної слід обрати саме першу подію – дату відвантаження товару підприємству А. Роз’яснення схожої ситуації можна знайти, наприклад у листі ГУ ДФС у Чернігівській області від 11.07.2018 №3060/ІПК/25-01-12-01-09, а також індивідуальна податкова консультація від 28.09.2018 № 4199/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та роз’яснення у категорії 101.16 ЗІР;
  • підприємство А – не може показати в себе податковий кредит, так як  проти цього виступають податківці. Формально підприємство А покупець. Однак, так як воно не оплачувало товар, то податківці настоюють на тому, що цей товар фактично було отримано безкоштовно. За п. 198.1 ПКУ до податкового кредиту включаються тільки суми податку, які були сплачені за операцією з придбання товарів/послуг. Аналогічно ситуації, якби товар був подарований. Роз’яснення податківців подібних ситуацій є у листі ДФС від 06.06.2018 р. № 2476/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, а також листі ДФС від 21.05.2018 р. № 2245/6/99-99-15-03-02-15/ІПК;
  • підприємство С – не може показати податковий кредит теж, так як не отримувало товар і не є покупцем. Дану операцію податківці взагалі можуть перекваліфікувати на надання безповоротної фінансової допомоги з відповідними наслідками. Виходить, що підприємство С, по-суті, благодійник. Роз’яснення схожих ситуацій є у листі ДФС від 11.10.2017 р. №2210/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Не змінить описану ситуацію й попередня оплата. Наприклад, якщо спершу підприємство С здійснить спочатку оплату продавцю Б, який відвантажить товар на підприємство А. Так як підприємство С взагалі не отримує у такому разі товар, то при перевірці його заставлять нарахувати податкове зобов’язання, так як операція була нетоварна, товар не був використаний у господарській діяльності й права на податковий кредит не було.

Аналогічна ситуація буде й з послугами й підрядними роботами.

На жаль, податковий кредит у подібного роду тристоронніх договорах буде втрачений. Єдиний вихід – це придумувати досить хитромудрі схеми з купівлею товару через підприємство С з подальшим продажем потім підприємству А. Однак, далі просто так провести списання безнадійної заборгованості між А та С без втрати податкового кредиту у А та С теж не вийде. Виходом може бути хіба що взаємозалік певних боргів між А та С, якщо вони існують чи згодом виникнуть.



зміст

Вебінар для бухгалтерів

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді