Продаж власної сільськогосподарської продукції: як провести розрахунки

⚡️ Посіви постраждали через війну: як облікувати й оподаткувати

Діяльність сільськогосподарських підприємств тісно пов’язана з готівкою. Маєте альтернативу: гроші за реалізовану власну продукцію можете прийняти через прибутковий касовий ордер (ПКО), розрахункову квитанцію (РК) або ж провести через РРО/програмний РРО.

Продаж власної сільськогосподарської продукції: використання ПКО

Сільськогосподарські товаровиробники мають право продавати продукцію власного виробництва через касу підприємства. При цьому важливо не бути підприємством торгівлі та громадського харчування (п. 1 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР, далі Закон про РРО). Будьте уважні — на послуги зазначена норма не розповсюджується.

Як це відбувається на практиці? Покупець обирає товар на складі, отримує накладну, йде до бухгалтерії. Там у нього приймають готівку, виписують ПКО та віддають квитанцію до нього. Розрахункові операції відобразіть у касовій книзі аграрія.

Що таке продукція власного виробництва

У Законі про РРО ви не знайдете пояснення цього терміна. Тому давайте звернемося до іншої нормативної документації.

У п. 2 Порядку, затвердженому Постановою КМУ від 05.09.1996 № 1061 знаходимо, що продукція власного виробництва — це продукція, яка була повністю вироблена або піддана достатній переробці чи обробці підприємством з використанням власного чи орендованого майна.

Переробку чи обробку продукції визнають достатньою, при виконанні однієї з умов:

• виготовлену продукцію класифікують в іншій тарифній позиції (на рівні перших чотирьох знаків цифрового коду Товарної номенклатури ЗЕД), ніж вироби і матеріали, придбані підприємством і використані ним для її виготовлення;
• частка добавленої вартості продукції під час її переробки чи обробки становить не менш як 50%, якщо законодавство не передбачає іншого. При цьому добавлена вартість — різниця між собівартістю продукції та вартістю використаних матеріалів, сировини та комплектуючих (п. 4 Порядку № 1061).

До продукції власного виробництва можна віднести ту, яку підприємство виробляє та реалізує в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили. Зазвичай технологічний процес користувачі розробляють і затверджують відповідно до ДСТУ та технічних умов. Тому запасіться документом, де описані всі стадії виробництва вашої сільгосппродукції:

• розробленим профільними міністерствами та відомствами;
• створеним власноруч на підставі ГОСТ і ДСТУ.

ДОБІРКА, ЩО ДОПОМОЖЕ АГРАРНОМУ БУХГАЛТЕРУ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

• Закон № 2142: зміни на період воєнного стану
• Бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану
• Списуємо майно, знищене через бойові дії: як облікувати й оподаткувати
• Благодійна допомога постраждалим під час війни: коли вийде уникнути ПДФО
• Використання повітряного простору безпілотними повітряними суднами в сільському господарстві

Продаж власної сільськогосподарської продукції: документальне оформлення

Бланк ПКО візьміть із додатка 2 до Положення № 148. Документ заповнює касир, бухгалтер чи інша відповідальна особа у будь-який спосіб, який забезпечує належне збереження записів (п. 32 Положення № 148). Випишіть ПКО в одному примірнику, а підпише його головбух або інша уповноважена особа (див. Додаток). Правки у ПКО під забороною. Коли візьмете у покупця гроші, віддайте йому квитанцію до ПКО. Це його розрахунковий документ.

Зразок заповнення ПКО у разі продажу власної сільськогосподарської продукції

СКАЧАТИ ЗРАЗОК ⏩

У касовій книзі за формою № КО-4 (додаток 5 до Положення № 148) відображайте рух готівки в касі. Наприкінці дня всі виписані ПКО продублюйте в касовій книзі продавця продукції власного виробництва. Усі аркуші касової книги пронумеруйте, прошнуруйте, а кількість аркушів засвідчте підписами керівника та головбуха.

Продаж власної сільськогосподарської продукції: використання розрахункової квитанції

Цей варіант підходить сільгоспвиробникам, які торгують товарами на території села. Вони втратили пільгу за п. 1 ст. 9 Закону про РРО: в касі розрахунки оформляти фізично неможливо. Але натомість отримали привілей за пунктом 4 Переліку № 1336. Він дозволяє сільськогосподарським товаровиробникам, які використовують продукцію власного виробництва, здійснювати роздрібну торгівлю та громадське харчування на території села без РРО, але з РК. Для цього необхідно дотримувати ліміту: 250 тис. грн — сума розрахунків за рік в одному пункті продажу. Перевищили? Встановлюйте РРО.

Продаж власної сільськогосподарської продукції: використання РРО

Якщо виробник сільськогосподарської продукції має торгову точку, він автоматично втрачає можливість працювати без РРО. Адже не відповідає головній умові РРО-звільнення: через касу підприємства продають продукцію власного виробництва, що супроводжується ПКО (п. 1 ст. 9 Закону про РРО). Це означає: встановити РРО або програмний РРО — на ваш вибір.

Подайте заяву за формою:

• № 1-РРО
  , аби зареєструвати звичайний РРО (п. 4 гл. 2 розд. ІІ Порядку реєстрації РРО).

• № 1-ПРРО
  , аби зареєструвати програмний РРО (п. 3 розд. ІІ Порядку реєстрації ПРРО).

Покупці отримають фіскальний касовий чек/електронний фіскальний касовий чек. Перевірте, щоб у них були необхідні реквізити:

• найменування суб'єкта господарювання (рядок 1);
• назва господарської одиниці (рядок 2);
• адреса господарської одиниці (рядок 3);
• для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);
• для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки, перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);
• кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);
• код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
• цифрове значення штрихового коду товару (рядок 8);
• цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9)
• назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);
• ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);
• ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);
• сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);
• вид операції (рядок 14);
• реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);
• напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);
• підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);
• підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18);
• позначення форми оплати, суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);
• загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);
• для суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);
• для суб’єктів господарювання роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку, - окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22);
• заокруглення (рядок 23);
• до сплати (рядок 24);
• фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);
• QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);
• для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:
• позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);
• заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);
• фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30);
• напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).

Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) для класичних РРО можете не реєструвати — її заповнюйте, лише коли РРО зламався або відсутня електроенергія. КОРО для програмних РРО взагалі не застосовуйте.