Податкову накладну складають на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважають дату, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;
- дата відвантаження товарів, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
До податкового кредиту звітного періоду відносять суми ПДВ, нараховані/сплачені платником податку протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т. ч. інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Платникам податків заборонено формувати показники податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами.
Складання двох або більше податкових накладних за отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою або у разі одноразової поставки товарів/послуг не відповідає вимогам та не дає можливості ідентифікувати операції. Тож якщо постачальник складає такі податкові накладні, покупець не має підстав віднести зазначені в них суми ПДВ до податкового кредиту, адже такі податкові накладні не відповідають первинним документам.
