⚡ Усе про ФОП: КВЕД, реєстрація, облік, сплата податків і трудові відносини
Виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізособи (у тому числі ФОП, фізособи, яка провадить незалежну профдіяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюють її спадкоємці, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковують, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття (п. 99.1 Податкового кодексу України; далі — ПК).
Претензії спадкоємцям пред’являють податкові органи в порядку, встановленому цивільним законодавством України для пред’явлення претензій кредиторами спадкодавця.
Після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців.
Упродовж строку прийняття спадщини на грошові зобов’язання та/або податковий борг спадкодавців пеню не нараховують.
У разі смерті платника або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім податок за останній податковий період справляють з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважають період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника, винесення такого судового рішення. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає (п. 162.3 ПК).
Особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника, є стосовно фізособи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою, особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи (п. 97.4 ПК).
Отже, після закінчення строку прийняття спадщини грошові зобов’язання спадкодавця стають грошовими зобов’язаннями та/або податковим боргом спадкоємців, які прийняли спадщину пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Водночас ПК не передбачає обов’язку подання спадкоємцями податкової звітності у разі смерті ФОП.
