ДФС провела документальну позапланову невиїзну перевірку фізособи, яка отримала дохід (додаткове благо) у вигляді суми боргу, анульованого кредитором.
Скачати План-графік податкових перевірок на 2019 рік
Податківці вважають, що фізособа порушила вимоги пункту 48.18 Податкового кодексу України (далі — ПК) (в редакції, чинний на час виникнення спірних правовідносин): не подала та не задекларувала отриманий дохід у вигляді додаткового блага в розмірі 1004368,89 грн. на підставі рішення банківської установи про анулювання кредитної заборгованості.
Верховний суд України (далі — ВСУ) по даній справі вважає: аналіз підпункту «д» підпункту 164.2.17 ПК дає підстави для висновку про те, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню. Тому сама собою ця сума не збільшує дохід платника податку.
Коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку-боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок боргової суми,.
Тож сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включають до оподатковуваного доходу. А ось проценти, які нараховані банком за користування кредитом, не є доходом, який призводить до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку.
У разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.
Законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) нараховані проценти, штрафи тощо.
А тому визначення природи боргу (основна частина, проценти, штрафні санкції), прощеного банком, є однією із визначальних обставин, які підлягають з`ясуванню для встановлення дійсного податкового обов`язку платника в межах розглядуваних правовідносин.
ВСУ вважає, що попередніми судовими інстанціями достовірно не встановлено причин анулювання кредитором (банком) спірної суми заборгованості фізособи, а також природу цієї заборгованості та її складові. Тому ВСУ скасував рішення попередніх судів і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова ВСУ від 22.05.2019 у справі 821/3224/15-а
За браком власних обігових коштів підприємства можуть скористатися фінансовою допомогою та комерційним (товарним) кредитом. Розглянемо, як обліковувати та оподатковувати такі операції.
