Підприємство звернулось до суду з позовом до ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення.
Підприємство вважає, що рішення податківців є безпідставні, необґрунтовані та базуються виключно на припущеннях. Натомість у підприємства є всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства.
Суди перших двох інстанцій підтвердили: підприємство мало право на податковий кредит з огляду на реальність господарських операцій (від контрагента отримано товар).
Верховний Суд (далі – ВС) зазначив: наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов ’язаннях платника податків у зв ’язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися). Певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер.
Для підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховують специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи. В сукупності вони мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.
ВС вважає, що попередні суди обґрунтовано не взяли до уваги посилання ДФС на відсутність у позивача ТТН на отриманий від контрагентів товар. Оскільки відсутність транспортних документів на перевезення ТМЦ з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та ПДВ не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі – продажу чи поставки. Вони є обов’язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення.
Отже відсутність ТТН не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами. Натомість факт передання товару та набуття права власності на нього, підтверджують видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи. Крім того як вбачається з договору постачання, укладеного між підприємство і постачальником, останній здійснює передачу товару на склад покупця. А отже обов ’язок щодо транспортування придбаних ТМЦ було покладено саме на постачальника (контрагента).
Постанова ВСУ від 24.05.2019 у справі № 826/7423/16
