Надомна робота є різновидом дистанційної, оскільки може виконуватись, в тому числі, вдома.
Роботодавець не може без згоди працівника встановити дистанційну (надомну) роботу. Домовленість про такий режим роботи має бути обумовлена в трудовому договорі, а точніше у письмовій його формі. Такий договір можна заключати як при прийнятті на роботу, так і згодом.
При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд. На них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП.
Роботодавець повинен забезпечити облік робочих годин, з використанням будь-яких способів, щодо яких сторони трудового договору дійшли згоди.
Термін, встановлений для виконання робочого завдання, не повинен позбавляти надомника можливості користуватися щоденним або щотижневим відпочинком порівняно з тим, яким користуються інші працівники. Тобто дистанційна робота не означає цілодобове виконання роботи чи роботу у вихідні і святкові дні. Наголосило Мінекономіки.
Дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором. Якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше
Лист Мінекономіки від 23.06.2020 № 3501-06/38745-07
