Працівник агрофірми звернувся на Урядову гарячу лінію зі скаргою, що йому не виплачують заробітну плату та з інших питань трудового законодавства.
Вказане повідомлення стало підставою для проведення інспекційного відвідування, за результатами якого складено акт та припис про усунення виявлених порушень.
В акті зафіксовано, зокрема, порушення з боку підприємства — невиплату зарплати за період з листопада 2016 року по серпень 2019 року у розмірі 86320 грн.
На підставі акта на СВК накладено штраф у сумі 12519 грн за порушення вимог частини 2 статті 115 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) — порушення строків виплати заробітної плати.
При перевірці виконання СВК вимог припису та усунення порушень Держпраці провела повторне інспекційне відвідування. Встановлено, що згідно з довідкою СВК заробітна плата працівнику за період з листопада 2016 року по серпень 2019 року не виплачена у зв`язку з небажанням цього працівника її отримувати у касі агрофірми, банківського рахунку для перерахування коштів останній не має.
Кабмін змінив порядок перевірок Держпраці: чого чекати роботодавцям
Суд першої інстанції погодився з такими доводами СВК та дійшов висновку про відсутність у підприємства об`єктивної можливості провести розрахунок та виплату заробітної плати.
Проте суд апеляційної інстанції дійшов іншого висновку. Колегія суддів вказала, що в ході інспекційного відвідування встановлено факт порушення позивачем строків виплати заробітної плати. Її не виплачували майже три роки, про що не заперечує підприємство.
Вказана обставина свідчить про порушення частини 1 статті 115 КЗпП, що є підставою для притягнення до відповідальності відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП.
Надаючи оцінку актам, складеним касиром та бухгалтером СВК про відмову працівника від отримання заробітної плати, суд апеляційної інстанції вважає, що вони не є достатніми та належними у спростування вини роботодавця щодо невиплати зарплати. Адже, зі змісту вказаних актів зрозуміло, що працівник відмовлявся від отримання заробітної плати у присутності свідків, при цьому жодних даних щодо вказаних осіб та їх підписів акти не містять, так само як і дати їх складання.
Тому, апеляційний суд доходить висновку, що постанова про накладення штрафу у розмірі 12519 грн прийнята Держпраці в межах наданих законом повноважень, є обґрунтованою та правомірною.
Маєте неоформлених працівників або комусь із них недоплатили зарплату, мерщій владнайте ці питання! Із 1 вересня Держпраці масово перевірятимуть роботодавців за новими правилами.
За інформацією Держпраці у Кіровоградській області
