До ДФС надійшла інформація про наявність неоформлених працівників у ФОПа. Податківці провели перевірку, в ході якої виявили двох осіб, з якими ФОП уклав ЦПД замість трудових договорів. Акт перевірки ДФС направила до Держпраці. Держпраці без перевірки фактичних обставин застосувало до роботодавця фінансові санкції. ФОП оскаржив постанову Держпраці в суді.
Верховний суд України (далі — ВС) по даній справі вказав, що механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, встановлює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 (далі — Порядок № 509).
Штрафи можуть бути накладені на підставі акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю (абз. 5 п. 2 Порядку № 509).
Тому ВС зауважує, що відповідно до пункту 8 Порядку № 509 розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку, проводять уповноважені посадові особи Держпраці та її територіальних органів.
Під час розгляду справи заслуховують осіб, які беруть участь у розгляді справи, досліджують докази і вирішують питання щодо задоволення клопотання.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 Порядку № 509, складає постанову про накладення штрафу.
Тому ВС приходить до висновку, що відомості, викладені в акті перевірки, підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи управлінням Держпраці. Це свідчить, що викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства про працю, а підлягають перевірці.
Тому доводи Держпраці про те, що суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи повинні були беззаперечно як доказ того, що ФОПом порушено законодавство про працю, приймати до уваги лише висновки актів фактичної та документальної перевірки ДФС, є помилковими. А доводи про порушення судами попередніх інстанцій норм абзацу 5 пункту 2 Порядку №509 є безпідставними.
