Нове у законодавстві про надомну та дистанційну роботу

Із 2 травня 2025 року діє Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи» від 27.03.2025 № 4339-IX (далі — Закон № 4339). Він передбачає, що за погодженням з роботодавцем працівник може працювати на умовах надомної або дистанційної роботи у разі навчання його дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою здобуття освіти. Це положення спрямоване на підтримку батьків, чиї діти навчаються дистанційно, особливо враховуючи велику кількість дітей, які навчаються дистанційно, в тому числі перебувають за кордоном та інтегровані у шкільні системи інших країн. Так, за даними МОН, станом на січень 2025 року майже мільйон українських дітей навчаються онлайн: близько 600 тисяч — в Україні, ще майже 400 тисяч — за кордоном.

Отже з 2 травня 2025 року (дати набрання чинності Закону № 4339) за згодою роботодавця працівник може перейти на дистанційну або надомну форму роботи, якщо його дитина (до 14 років) навчається дистанційно у школі, на підставі наказу (розпорядження) директора закладу освіти.

Така можливість діє на період дистанційного навчання дитини.

🔥 Як заповнити рядок 04 Додатка 4ДФ

Водночас Закон № 4339 не гарантує автоматичного права на дистанційну роботу:

• якщо дитина старше 14 років,
• якщо роботодавець не погоджується на зміну форми праці.

Для уникнення непорозумінь сторонам трудового договору важливо оформлювати відповідні домовленості документально (внесення змін до трудового договору, наказу роботодавця).

Також Законом № 4339 уточнили положення статті 121 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) щодо гарантій для дистанційних працівників у разі відряджень.

Працівники, які працюють дистанційно, мають право на гарантії та компенсації, пов’язані з відрядженнями, навіть якщо це поїздка до місцезнаходження роботодавця (наприклад, у головний офіс).

Йдеться про норми статті 121 КЗпП, якою встановили наступні гарантії:

• збереження середнього заробітку;
• добові;
• компенсація витрат на проїзд та проживання тощо.

Згідно змін у разі направлення у службове відрядження працівника, який виконує роботу дистанційно (ст. 60-2 КЗпП), у тому числі при його відрядженні до місцезнаходження роботодавця, пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлює роботодавець за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки. Про це зазначає у наказі (розпорядженні) про відрядження.

За інформацією Держпраці