Парламентський комітет схвалює запровадження вільного трудового договору для малого й середнього бізнесу. Йдеться про підприємства, де загальна кількість працівників не перевищує 250 осіб, а також для тих працівників, які отримують більше ніж 8 МЗП.
Раніше такий законопроєкт підтримала Національна рада реформ. Запровадження договірного режиму відносин між роботодавцем і працівниками полегшить роботодавцям ведення кадрових питань, адже більшість із них буде врегульована трудовим договором. Обов’язковими у такому договорі будуть всі гарантії, передбачені міжнародними конвенціями.
Учасники обговорення перерахували кілька пропозицій для осучаснення Кодексу законів про працю, зокрема:
- надати роботодавцю права змінювати істотні умови праці (системи та розміри оплати праці, режим роботи тощо) без обов’язкової умови наявності змін в організації виробництва і праці. При цьому обов’язковою умовою є попередження за 2 місяці до запланованих змін;
- надати роботодавцю право звільняти працівника за власним бажанням, із компенсацією трьох середньомісячних окладів у момент звільнення.
Серед інших пропозицій, які пролунали під час зустрічі:
- право затверджувати правила внутрішнього трудового розпорядку рішенням роботодавця, а не рішенням зборів трудового колективу;
- виключення архаїчних норм щодо погоджень документів та дій роботодавця, які не погіршують становище працівника, а є поточною діяльністю;
- надання можливості працівнику та роботодавцю визначати в договірному порядку питання щодо відпусток, виплати відпускних та укладати строкові трудові договори за угодою сторін тощо;
- виключити норму щодо обов’язку роботодавця працевлаштовувати вагітних жінок та жінок з дітьми у випадку ліквідації підприємства або закінчення строкового трудового договору і норму щодо збереження за такими жінками середнього заробітку протягом трьох місяців після ліквідації підприємства або після закінчення строкового трудового договору;
- виключити обов’язок роботодавця зберігати середній заробіток за призваними на строкову військову службу або тими, хто прийнятий за контрактом, але зберегти на певний час соціальні гарантії за військовослужбовцями-контрактниками — наприклад, на 1 рік.
