Якщо у скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир звертається до бухгалтерії, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю
Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми (п. 7 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547).
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів.
В акті необхідно зазначити:
- дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);
- відомості про товар (послугу);
- суму виданих коштів;
- номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Такий самий акт складають під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначають дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.
Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігають протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.
Допоможемо розібратися, кому потрібно встановити термінал для розрахунків, як через них розраховуватися та що буде, коли не встановили
Готівку з кас видають за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями (п. 26 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ від 29.12.2017 № 148 (далі — Положення № 148).
Якщо у скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення покупцю. Касир РРО, після того, як отримав з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення «службового внесення». Підприємці касової книги не ведуть (п. 39 розд. IV Положення № 148).
У випадку, коли у скриньці РРО, який використовує ФОП, недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, така особа вносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення».
За інформацією ДПС у Чернівецькій області
Якщо суб’єкт господарювання у встановлений строк не подав обов’язкової звітності про використання РРО, КОРО та РК, це є підставою для фактичної перевірки платника. Тому, аби не потрапити в халепу, вам потрібно визначитися, чи маєте ви подавати звіт про використання КОРО, РК
ФОП та РРО — одна з найбільш обговорюваних тем серед малого бізнесу. І не дивно, адже маємо суттєві штрафи для порушників. З’ясуємо подробиці
Видатковий касовий ордер — це обов’язковий документ, якщо підприємство має касу та видає готівку на господарські потреби чи передає її до банку. Коли заповнюєте форму, зважайте на все — від форми бланку до заповнення реквізитів. У консультації розповімо про заповнення видаткового касового ордера
Z-звіт — це обов’язковий денний звіт касового апарату — як звичайного, так і програмного. Друкувати його чи ні, як, де і скільки зберігати, як часто формувати Z-звіт, електронний Z-звіт, особливості Z-звітів програмних РРО, відповідальність за порушення — в огляді
У консультації розглянемо, чи може підприємство мати кілька кас, чи потрібна касова книга відокремленому підрозділу, як встановлюється ліміт каси для відокремлених підрозділів, який порядок здавання готівки відокремленими підрозділами
