Працівниця влаштувалась на роботу у лютому 2023 року і є одинокою матір`ю та претендує на отримання додаткової соціальної відпустки відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.
У довідці з попереднього місця роботи зазначили, що працівниця не скористалася цією відпусткою у 2023 році та не вказали щодо компенсації за неї у зв`язку зі звільненням.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX, скасували будь-які вимоги до нового роботодавця щодо перерахування компенсацій за невикористані відпустки.
Крім того, передбачили, що роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові:
- копію наказу (розпорядження) про звільнення;
- письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні;
- провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 Кодексу законів про працю України (КЗпП);
- внести належні записи про звільнення до трудової книжки на його вимогу (ч. 1 ст. 47 КЗпП).
У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум за відсутності спору про їх розмір, підприємство повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (ст. 117 КЗпП).
Отже, новий роботодавець не зобов'язаний надавати додаткову соціальну відпустку. Працівниця має звернутися до попереднього роботодавця для отримання компенсації за невикористану відпустку, яка мала бути їй виплачена при звільненні.
За інформацією ДПС у Кіровоградській області
