Заповнення граф 5.1, 5.2 та 6 податкової накладної у разі постачання послуг
Починаючи з 01.01.2015 при постачанні товарів/послуг на митній території України податкова накладна складається за формою та в порядку, затвердженими наказом Мінфіну від 22.09.2014 № 957 (далі — Порядок № 957).
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Порядком № 957 передбачено, що з 01.01.2015 податкова накладна та додатки до неї складатимуться й надаватимуться виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Для розпізнавання електронною системою ідентичності зазначених платниками податків показників, вказаних у графі 5 податкової накладної, додатка до податкової накладної та розрахунку коригування, передбачено зазначення коду одиниці виміру об’єкта операції відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку, затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 09.01.1997 № 8 (далі — КСПОВО).
Згідно із пунктом 44.1 Податкового кодексу України (ПК), для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Тож якщо вартість послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах, реєстрах бухгалтерського обліку, то у графах 5.1 та 5.2 податкової накладної зазначаються одиниці виміру (умовне позначення і код) згідно з КСПОВО.
Якщо послуга, що надається, не має одиниці обліку, у графі 5.1 зазначається «послуга», а графа 5.2 не заповнюється.
У разі складення податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається «1».
У разі складення податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини договірної вартості послуги у графі 6 вказується число «0,5».
У графі 7 податкової накладної зазначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
Порядок заповнення заголовної частини податкової накладної при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві або по безготівковому розрахунку особі, яка не зареєстрована платником ПДВ
Згідно з пунктом 9 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 22.09.2014 № 957 (далі — Порядок № 957) податкові накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 12, 13, 20 Порядку № 957, реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних та не видаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг.
У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини:
- «02» постачання неплатнику податку;
- «03» постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;
- «11» складена за щоденними підсумками операцій.
Пунктом 12 Порядку № 957 визначено, що в разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначається «Неплатник» у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «100000000000».
У разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у рядку «Особа (платник податку) — покупець» зазначається найменування нерезидента, у рядку «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця» зазначається країна, у якій зареєстрований покупець (нерезидент), а в рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «300000000000».
У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «400000000000», а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані.
У випадках, коли цим пунктом не визначено порядку заповнення окремих рядків заголовної частини податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, такі рядки не заповнюються (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).
Вид договору, дата й номер, що зазначаються у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної у разі постачання товарів/послуг за усною домовленістю сторін
Підпунктом «и» пункту 201.1 ПК передбачено обов’язкове заповнення рядка «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної.
У разі укладання договорів у письмовій формі в податковій накладній за операцією, на яку виписується податкова накладна, проставляються вид цивільно-правового договору згідно з Цивільним кодексом України (ЦК) (наприклад, договір купівлі-продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата складання договору та його номер.
Відповідно до статті 207 ЦК, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV зі змінами та доповненнями, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату та місце складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а носить лише інформаційний характер.
Тобто форма рахунку-фактури не містить можливості визначення змісту правочину (купівлі-продажу, надання послуг, перевезення тощо) та не визначає вид договірних зобов’язань.
Отже, за відсутності документа, що фіксує зміст правочину, вважається, що такий правочин вчинено усно. У разі наявності рахунку-фактури або іншого документа, що підтверджує вчинення усного правочину, у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної робиться відповідний запис і вказується документ, на підставі якого здійснено операцію, його дата і номер (наприклад, усний договір купівлі-продажу, рахунок-фактура від _ № _).
