ВГСУ роз’яснив господарським судам, як застосовувати норми законодавства при вирішенні судових справ, пов’язаних із кредитними договорами. Наведемо окремі висновки ВГСУ.
По-перше, господарські суди не мають продовжувати розгляд справ, за якими буде встановлено, що фінансова установа уклала кредитний договір з фізичною особою до того, як така особа набула статусу суб’єкта підприємницької діяльності.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
По-друге, зміна економічної ситуації та коливання курсу іноземної валюти щодо гривні є комерційними ризиками сторін договору, які не можуть бути підставами для зміни чи розірвання кредитного договору. Адже це не є суттєвою зміною обставин у розумінні статті 652 Цивільного кодексу України (ЦК).
По-третє, у разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець вправі вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, що належать йому відповідно до статті 1048 ЦК. Таке дострокове повернення кредиту не має ознак одностороннього припинення договірних зобов’язань та є належним способом захисту порушеного права.
По-четверте, недотримання вимог нормативних актів щодо реєстрації застави не може бути підставою для визнання відповідного договору недійсним. У такому разі заставодержатель незареєстрованої застави позбавлений права вимагати задоволення його вимог за рахунок заставленого майна. У тому числі й права звернення стягнення на це майно переважно перед іншими заставодержателями одного й того ж рухомого майна, зареєстрованого в реєстрі.
Повне або часткове копіювання матеріалу дозволено лише за умови посилання на портал «Головбух24»
