Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, готель, мотель, база відпочинку, санаторій, пансіонат, спортивний, дитячий табір, інше приміщення, призначене для тимчасового проживання?
Відповідно до підпункту 265.1.1 Податкового кодексу України (ПК), платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 265.2.1 ПК).
Підпунктом 14.1.129 ПК визначено, що об’єкти житлової нерухомості — це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.
Згідно зі статтею 4 Житлового кодексу України, жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд.
Житловий будинок — це будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості (абз. другий пп. 14.1.129 ПК).
Відповідно до Державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» (далі — державні будівельні норми), затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 28.09.2005 №175, житлове приміщення — це опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання (додаток Б «Терміни та визначення понять» до державних будівельних норм).
Згідно з підпунктом 265.2.2 ПК, не є об’єктом оподаткування:
- об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);
- об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
- будівлі дитячих будинків сімейного типу;
- садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;
- об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника;
- гуртожитки;
- об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину.
Отже, об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будуть виступати готелі, мотелі, бази відпочинку, санаторії, пансіонати, спортивні та дитячі табори тощо у випадку віднесення їх правовстановлювальними документами (документи, що підтверджують право власності, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо) до житлового фонду, та які не підпадають під перелік об’єктів, зазначених у підпункті 265.2.2 ПК.
